Документ доповнює ст. 8 Кримінального кодексу новою частиною, якою запроваджується принцип універсальної юрисдикції щодо агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. У законі прописані особливості кримінальної відповідальності військових командирів, інших осіб, що фактично діють як військові командири, та інших начальників за відповідні міжнародні злочини. Визначені особливості кримінальної відповідальності за агресію, геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини; а також за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Що пропонує документ

Публічні заклики до вчинення акту агресії або розв’язування збройного конфлікту неміжнародного характеру, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій або їх розповсюдження караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.

За планування, підготовку, ініціювання або вчинення особою, яка здатна фактично здійснювати контроль або керівництво політичними чи військовими діями держави, акту агресії, що через його характер, серйозність і масштаб є грубим порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй, позбавлятимуть волі на строк від 10 до 15 років або довічно.

Умисне вбивство особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом чи збройним конфліктом неміжнародного характеру загрожує позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічне.

Закон визначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років за наступні злочини:

• депортацію населення, тобто примусову і за відсутності підстав, передбачених міжнародним правом, переміщення (виселення) однієї чи кількох осіб з місцевості, на території якої вони законно перебували, на територію іншої держави;
• насильницьке переміщення населення, тобто примусове і за відсутності підстав, передбачених міжнародним правом, переміщення (виселення) однієї чи кількох осіб з місцевості, на території якої вони законно перебували, до іншої місцевості у межах однієї держави;
• вербування або залучення особи молодше 15 років до складу збройних сил чи інших державних військових формувань або інших, крім державних, формувань (груп), що беруть участь у збройному конфлікті, а так само використання такої особи для участі у бойових діях;
• позбавлення особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, права на справедливе та належне судочинство;
• наругу над людською гідністю;
• захоплення або тримання особи як заручника;
• незаконне позбавлення волі;
• зґвалтування, сексуальну експлуатацію, примушування до зайняття проституцією, примусову вагітність, примусову стерилізацію або будь-які інші форми сексуального насильства;
• катування або інше нелюдське поводження, або незаконне проведення будь-яких дослідів над людиною чи застосування до неї незаконних методів лікування, що є небезпечними для життя або здоров’я у момент їх проведення чи застосування;
• заподіяння середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження;
• поранення особи.

Умисне вчинення у зв’язку зі збройним конфліктом захоплення або пошкодження чи знищення майна, якщо це не обґрунтовується військовою необхідністю, загрожує позбавленням волі на строк від 6 до 12 років.

Якщо ці дії мають масштабний характер, вони каратимуться позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

В’язниця на строк від 7 до 12 років загрожує за умисне заподіяння удару у зв’язку зі збройним конфліктом по:

• персоналу, об’єкту, матеріалах, обладнанню, підрозділу або транспортному засобу, залученим до надання гуманітарної допомоги або місії з підтримання миру відповідно до Статуту ООН у час, коли вони мають право на захист, яким користуються цивільні особи або цивільні об’єкти;
• будівлі, матеріалах, обладнанню, медичній установі чи транспортному засобу, що має належним чином позначену відмітну емблему або розпізнавальний знак, встановлені міжнародним гуманітарним правом, або по персоналу, який має право використовувати такі емблеми або знаки.

Якщо ці дії спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, за них загрожує позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне.

Незаконне використання під час конфлікту відмітної емблеми або розпізнавального знаку, встановлених міжнародним гуманітарним правом, прапора парламентера або прапора, військових знаків розрізнення або форми одягу ворога чи ООН, якщо це заподіяло тяжке тілесне ушкодження або спричинило смерть потерпілого, карається в’язницею на строк від 7 до 15 років або довічним позбавленням волі.

Читайте також: ВР провалила створення ТСК для розслідування «справи вагнерівців»