ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
3
9
3
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
3
9
3
Особлива думка
«Ти – один із нас»: Діти з вільної України звертаються до однолітків на Донбасі
  22 Серпня 2019 17:46
|
  724

«Ти – один із нас»: Діти з вільної України звертаються до однолітків на Донбасі

«Ти – один із нас»: Діти з вільної України звертаються до однолітків на Донбасі

Нещодавно пройшов Міжнародний день захисту дітей. До речі, його друга назва – Всесвітній день дитини. Чи багато ви знаєте про цей день? А адже він відзначається вже кілька десятків років в більш ніж 60 країнах світу. Офіційно його вперше відсвяткували в 1950 році, але зародження свята відбулося в 20 роках минулого століття. У 1925 році, в самий перший день літа, Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско відшукав дітей, що залишилися без батьків, і організував для них національне китайське свято. Паралельно з цією подією в Женеві в перший червневий день проходила міжнародна конференція, яка розглядає нагальні проблеми благополуччя підростаючого покоління. Ці події і сприяли зародженню ідеї Дня дітей. Через чотири роки після закінчення Другої світової війни, в 1949-му, на Конгресі міжнародної демократичної федерації жінок свято набуло офіційного статусу. А перший у світовій історії День захисту дітей відзначили 1 червня 1950 року в 51 країні світу. Таким чином в світі хотіли привернути увагу до проблем тих, хто не може постояти за себе самостійно. Перш за все, організатори хотіли захистити дітей від голоду і війни, і поклялися робити все можливе, щоб зберегти мир на всій планеті.

Як не шкода, мир на всій нашій планеті зберегти не вийде ні у кого і ніколи. Історія говорить сама за себе – люди будуть воювати постійно. За однією війною йде інша. А 5 років тому і наша країна вперше за час своєї незалежності дізналася, що таке війна. Російський «брат» вирішив поставити під сумнів цю саму нашу українську незалежність: захоплюючи території, вбиваючи людей, грабуючи і знищуючи те, що йому не належить. І без дитячих жертв обійтися ніяк не могло.

240 і 56. Перша цифра – це кількість дітей, які загинули на Донбасі за 5 років війни з російськими окупантами. Друга цифра – це кількість зниклих без вести. Просто вдумайтеся … А скільки дітей ще живуть в постійному страху від обстрілів бравих «ополченців» з пригнаних з-за російського кордону танків і «Градів»? Скільки українських дітей вже живуть з травмованою психікою? Не потрібно пояснювати, як це може відбитися на їхньому подальшому житті.

Але є ще один дуже важливий момент. Скільки дітей на тимчасово окупованій українській землі вже «прозомбованими» російською пропагандою, яку їм нав’язують такі ж зомбі-батьки вдома, зомбі-вчителя в школах, то, що вони чують в розмовах з однолітками? Але є шанс показати цим дітям, що можливий інший шлях.

Напередодні 1 червня цього року я дізнався, що Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб організувало флешмоб – # ОдинІзНас. Його суть дуже проста. Це короткі відео-послання від дітей і молоді до своїх однолітків на тимчасово окупованих територіях України. Тривалість кожного з них – 16 секунд.

«Я люблю Луганськ!». Діти – це маленькі промінчики щастя, які краще розбираються в дійсно важливих речах. Любов і довіра – одні з них. Прислухаємося до їх меседжів?» – свідчить підпис під одним з відео.

«Я люблю Донецьк!». Хочеться тільки одного: щоб припинилися обстріли і була можливість повернутися в своє місто, свій будинок, щоб в Україну повернувся мир. Саме бажання миру, транслюють наші діти», – йдеться під другим роликом.

До речі, приєднатися до цього флешмобу можуть абсолютно всі бажаючі. Для цього потрібно просто записати своє послання до жителів окупованого Донбасу, і викласти в мережі (наприклад, на своїй сторінці в Facebook) з хештегом # ОдинІзНас.

Хтось напевно скаже, мовляв, що дурниця це повна, дітям це не допоможе, крапля в морі. Так, крапля. Згоден повністю. Але без цієї краплі моря не буде. Я з Донбасу, і особисто мені не все одно, що буде з моєю рідною землею. Є така приказка: «Будинок – це не стіни, а люди». Теж саме можна сказати і про території. Ми воюємо не тільки за свою українську землю. Ми воюємо за людей, за їх уми, і їхнє майбутнє. Які асоціації у вас виникають при слові «майбутнє»? Думаю, що у всіх по-різному. Але в одному впевнений точно: ніхто не буде сперечатися, що майбутнє – це діти.

Фото: Piron Guillaume on Unsplash

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте також «Дуже смішно»: школярі Донецька про уроки «громадянськості» і «героїв Новоросії»
Мрії прифронтових «мрійників»

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені