ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
6
7
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
6
7
Особлива думка
Що Крим «здався без опору» – міф
  15 Листопада 2020 16:34
|
  434

Що Крим «здався без опору» – міф

Що Крим «здався без опору» – міф

Про це в інтерв’ю «Чорноморці» розповів кандидат історичних наук, автор десятків статей і декількох книг по історії Криму, громадський діяч Сергій Громенко, який був очевидцем подій 2014 року на українському півострові. 

Я був учасником опору. Не було опору тільки в одному місці в Криму в Севастополі. Там ця ідея російськості і переваги Чорноморського флоту зробила в принципі будь-який опір неефективним. Тому в Севастополі вже 23 лютого вибирали першого так званого «народного мера». У нас іноді думають, що «народні мери» це донбаська тема. Але перший російський «народний мер» в Україні був севастопольський. Вони не соромилися того, що це був російський громадянин Олексій Чалий, навіть не українець.

Дізнайтеся більше в спецпроекті «Чорноморки»: Сергій Громенко: Для росіян Крим пропуск в античну історію, якої у самої Росії немає

Коли вони таку штуку з «народними зборами» і «народними мерами» спробували організувати в Сімферополі 26 лютого, у них не вийшло. Там вже велика кількість кримських татар, кримських українців, кримських етнічних росіян (!) із футбольних ультрас і представників інших народів зібралися і цілий день стояли, щоб не допустити повторення севастопольського сценарію. І не допустили. Росія була змушена в ніч на 27 лютого вдатися до відкритої агресії. Хоча «зелені чоловічки» були без знаків розрізнення, всі вже зрозуміли, що до чого. І навіть після того, як сталося це військове захоплення, в Криму відбувалися масові акції протесту.

Не всі військові в Криму склали зброю. Ми знаємо, що загинули щонайменше двоє військових, один взагалі в перестрілці при штурмі фотограмметричного центру в Сімферополі, Микола Кокурін. Іронія долі, етнічний росіянин загинув за Україну, захищаючись від російської армії. Ми знаємо, що почали гинути мирні активісти, був убитий Решат Аметов. Незважаючи на це все народний опір і неприйняття окупація тривали.

Поки росіяни не почали блокувати українські військові частини, я думав, що може ще обійдеться хоча б абхазьким сценарієм. Але після того, як так званий «референдум», який переносився тричі, був призначений на 16 березня, стало зрозуміло, що вже ніяких незалежностей не буде. Що буде (незаконна ред.) анексія вперше з 1945 року. Тоді я зрозумів, що вже мирний опір нічого не дасть, і поїхав з Криму. Щоб не залишатися під окупацією, тому що це вже було небезпечно і для здоров’я, і ​​для життя.

Деякі герої продовжували свій протест і пізніше, окремі військові захищали Крим від російської навали. У тому, що нам не вдалося його утримати, немає ніякої провини українців у Криму. Центральна влада не звертала увагу на небезпеку російського вторгнення багато років. Для багатьох правоохоронців головними ворогами в Криму були кримські татари, а не росіяни.

Фото: Віталій Головін 

Читайте також: Гаяна Юксель: Мовчання припинення деокупації Криму

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені