Якщо перефразувати класика, правителя робить оточення. Вже більше року в Україні при владі президент Володимир Зеленський. Але чи багато ми знаємо про його команду? Ми не збрешемо, якщо скажемо, що ні. 

Тому з першого дня після інавгурації шостого президента «Чорноморка» стежить за його оточенням, частина з якого вже обзавелася приставкою «екс». Ми приводили головні подробиці з інтерв’ю Дмитра Разумкова, Сергія Шефіра, Андрія Богдана , Олександра Данилюка, Івана Баканова, Кирила Тимошенка, Олександра Корнієнка, Руслана Рябошапки.

Тепер вашій увазі ключові деталі з великої інтерв’ю заступника керівника Офісу президента, колишнього сценариста студії «Квартал 95» Юрія Костюка агентству « Інтерфакс-Україна».

Читайте також: «Підготовка до війни почалася з приходом Путіна до влади»: секретар РНБО про загострення на Донбасі, деокупацію Криму і швидкий розвал Росії

Говорячи про перший рік правління Зеленського, Костюк вважає, що пандемія коронавіруса в Україні розділила на дві частини.

«Дійсно, цей майже рік розділився на дві частини. Змінилося все повністю. Ти живеш в певному ритмі, щось плануєш, йде робота в Офісі президента, парламенті, в міністерствах, намічені завдання та терміни. І в якусь мить це все перевертається з ніг на голову. У тому числі, з того ж фінансування. Тут важливо в черговий раз підкреслити – ряд речей не скорочуються повністю. Стабілізаційний фонд – це тимчасова історія на період коронавірусу. Багато моментів, які були в первинному варіанті змін держбюджету, все-таки вдалося відстояти і повернути. А ті статті з питань освіти, спорту, культури, які довелося тимчасово зменшити, – обов’язково будуть повернуті», – сказав він.

Костюк також заявив, що президентство змінило Зеленського, він став «жорсткіше, прагматичніше, менш довірливий».

«Ми не прийшли у владу в умовній Швеції або Данії, ми отримали певну систему – не ідеальну, корумповану, яка активно чинить опір будь-яким змінам. А коли настав «час коронавірусу», масштаб цієї «пожежі» просто збільшився. Природно, все це змінює людей. Президент став жорсткішим, прагматичнішим, менш довірливим. Але це нормальний, природний процес», – зазначив один з топ-чиновників Банкової.

Цікаво: «Вішати олігархів можна, хоча іноді дуже хочеться»: головне з інтерв’ю Зеленського іноЗМІ

Крім того, Костюк пояснив модель спілкування Зеленського з громадськістю.

«Раніше для того, щоб щось повідомити суспільству, потрібно було скликати прес-конференцію. Зараз це можна зробити простіше і швидше, і донести свою позицію, знаючи, що її не перекрутять. Що стосується спілкування з журналістами, то був пам’ятний прес-марафон. Після нього точно не можна звинуватити президента в тому, що з журналістами він не спілкується. Зараз, враховуючи всі обмеження, звичайно, це складніше. Але коли закінчиться карантин, обов’язково буде вже нормальне повноцінне спілкування», – сказав заступник голови ОП.

Коментуючи порівняння Зеленського з його героєм серіалу «Слуга народу», Костюк заявив, що образ Василя Голобородька будувався від життєвих принципів нинішнього глави держави.

При цьому, він підкреслив, що в кіно і в житті є «спочатку різні стартові позиції».

«Якщо ми далі візьмемо одну з таких заїжджених тем, як «велосипед», то наша служба охорони сказала дуже просту річ: у них є кримінальна відповідальність за життя президента та його безпеку. У реальному житті президент скоротив кортеж. Це вже не десять машин, не дванадцять, не п’ятнадцять. І вулиці ніхто не перекриває. Зовсім відмовитися від охорони на даний момент неможливо. Хоча, я думаю, цього дуже б хотілося Володимиру Зеленському. Щоб можна було ходити без охорони, ходити пішки на роботу або їздити на велосипеді», – сказав Костюк.

Важливо: Кабмін презентував програму виходу з кризи

Він також вважає, що серіал «Слуга народу» є зліпком українського суспільства.

«І якщо повертатися до тієї карти розділеної України, вона була показана для того, щоб люди задумались, до чого може призвести політика розколу. Це не пророцтво, а застереження. Ми повинні розуміти, що недруги України просто чекають цього з нетерпінням. І пошук єдиної об’єднуючої ідеї, однієї або декількох, був завжди і в нашій творчій діяльності, і залишився на порядку денному зараз. Ми намагаємося рухатися в цьому напрямку.

Як, наприклад, у виступах президента на День Незалежності, на Новий рік були спроби цього діалогу. І він запустився. Так, деякі все примітизували до однієї фрази «Яка різниця?», яка, до речі, в такому формулюванні навіть не звучала. Але неправильно зводити 13-хвилинне звернення до двох слів – ця тема набагато глибша», – заявив заступник Єрмака.

Крім того, він пояснив, що має на увазі Зеленський, коли говорить про необхідність «зшити» Україну.

«Глобально існує дві моделі. Одна з них – коли фундаментом для об’єднання нації стають спільне історичне минуле, одна мова, одна релігія, одні традиції, спільні історичні герої. Це модель, яку в Україні намагалися будувати останні п’ять років. На мій погляд, вона не спрацювала. Чому? Тому що спочатку в країні дуже різноманітні регіони», – вважає Костюк.

«Всі говорять про важливість самоідентифікації. А це відповідь на питання: «Я – українець тому, що…» Якщо тільки тому, що «розмовляю українською», то одразу виникає питання, а як бути з тими, хто говорить в побуті іншою мовою? Коли ми говоримо про цінності, може бути варіант «я – українець, тому що плачу податки, дотримуючись законів, я – частина громадянського суспільства, поважаю демократичні цінності, правову державу та інше». Приклад об’єднує цінності – «готовність захищати свою землю». Погодьтеся, з початком війни деякі речі, про які могли раніше сперечатися, пішли далеко на задвірки. В той момент Україна справді об’єдналася. З’явилася одна спільна мета незалежно від мови, на якому ми говоримо, або церкви, в яку ми ходимо», – додав він.

Цікаво: «Закінчувати війну в голові Путіна не хочу»: як Сивохо продовжує розповіді про «внутрішній конфлікт» на Донбасі

Заступник голови ВП вважає, що українці, обравши Зеленського президентом, дали зрозуміти, які речі для них більш, а які менш значимі.

«І якщо у нас не виходить об’єднатися на основі минулого, то ми можемо об’єднатися заради майбутнього. Я розумію, що це звучить як красиве гасло, і за цим мають бути фундаментальні праці і стратегії. Як це має народитися? Моя думка, повинен бути великий суспільний діалог, з довгим публічним обговоренням, експертизою та аналітикою. Звичайно, хотілося б, щоб у нього не втручалися політики, хоча я розумію, що це неможливо. Повинні бути знайдені і прийняті більшістю відповіді на питання: “Які якості і цінності роблять нас українцями, роблять унікальними, відрізняючи від інших народів?”» – впевнений він.

«Наприклад, українці дуже волелюбні. Це може стати однією з базових об’єднуючих цінностей. Але іноді ми забуваємо, що коло твоєї волі закінчується там, де починається коло свободи іншої людини. І важливий виклик, який нам треба подолати, – вміння поважати зону комфорту іншої людини, його думка і погляди. Тоді повагу теж буде однією з цінностей, які можуть нас об’єднувати», – сказав заступник Єрмака.

Крім того, він розповів про роботу телеканалу «Дім», який був створений для мовлення на тимчасово окуповані території України.

«Канал «Дім» запустився, він працює в режимі показу вмісту, який за символічну плату, а фактично безкоштовно надали українські медіагрупи. Крім цього, вони вже почали робити новини і в процесі – ранкове шоу. Зі зрозумілих причин, зараз у нас немає можливості побачити точну цифру, скільки громадян України дивиться цей канал на окупованих територіях. Але вони точно дізналися, почули, дивляться. Тобто запит в українців на тимчасово окупованих територіях на отримання інформації про Україну – є. Інформації не тільки від російського телебачення – тим більше», – запевняє чиновник.

Читайте також: «І у журналістів має бути межа відрази»: головне про скандал навколо інтерв’ю Гордона з Поклонською

«Що нас здивувало – в попередніх дослідженнях люди як раз говорили, що вони втомилися від політики, і хотілося б більше пізнавальних передач, добрих фільмів, серіалів, і в будь-якому вигляді інформації, новин. Зараз же все частіше говорять, що на каналі не вистачає політики. Хоча спочатку ми не припускали, що це буде суто інформаційний канал, але ток-шоу там обов’язково з’явиться. Тільки це не буде ток-шоу стандартного формату, коли запрошуються представники полярних політичних сил, щоб вони могли рейтингово розібратися один з одним. Хочеться не політичних розборок, а аналітики та діалогу», – додав він.

Також Костюк торкнувся теми реформування системи шкільної освіти. Зокрема, він вважає, що українським школярам з першого класу потрібно вчити іноземні мови, а знання російської може стати перевагою.

«Ми впевнені, що з першого класу обов’язково необхідно вивчати кілька мов. Природно українська та англійська. І може бути третя на вибір, наприклад, німецька, іспанська, французька, італійська або китайська. Я також вважаю, що для нас, українців, і знання російської мови може бути додатковою конкурентною перевагою. Наприклад, коли велика західна або азіатська компанія вибирає, де відкрити регіональну філію, орієнтовану на ринок колишнього СНД», – сказав він.

«І плюс ідеологічний момент – чому ми повинні це комусь віддавати чи дарувати? Насправді, це ж наш спосіб, можливість і наша зброя – доносити проукраїнський порядок і наратив туди, де більшість людей говорить російською або розуміє її. Я говорю зараз про країни Балтії, Казахстан, Білорусь. Або, наприклад, Німеччину та Ізраїль, де проживає велика російськомовна діаспора. Вони повинні дізнаватися про Україну від України, а не від телебачення іншої країни», – підсумував заступник голови ВП.

Важливо: Водолаз – не дайвер: хто захищає води України. І від коронавіруса теж

Читайте «Черноморку» Telegram і Facebook