З 2014 року по сьогоднішній день після незаконної окупацію Криму частина українців все одно продовжує їздити на півострів. У деяких там залишилися родичі. Деякі так і не визнали незаконну анексію через свою аполітичність, а хтось  просто не визнає курорти власністю Росії. 

«Чорноморка» опитала кількох відпочивальників, які були в трьох різних районах Криму. На умовах зміни імен (в цілях безпеки – ред.) люди розповіли про умови проїзду, щодо прикордонників, кількості росіян і тому, що кримчани особливо не говорять про політику з жителями вільної частини України.

Михайло, терапевт:

«Їхали на своїй машині по Кримській трасі, яка приходить в занепад.

Там починаються ями, вона не освітлюється. Так, вона двухполосна, минає всякі міста і села – і це добре. Але за нею особливо не доглядають. Ми їхали через Новомосковськ. Потім перетинали КПВВ «Чонгар». Українська сторона його робить зараз. Раніше там стояли металеві сарайчики. А зараз там катають асфальт, погран-перехід змістився лівіше, вони зробили об’їзд і там грунтовно будують укріплення. Кажуть, що найближчим часом все закінчать, до Нового року.

Черги бувають різні – від великих до маленьких, в залежності від якихось непередбачених ситуацій. Мені, простій людині, такі речі можна пояснити. Чому зупинили людей – незрозуміло. Таке часто спостерігається на російській (окупованій – ред.) території (України – ред.). На українській таке рідко трапляється. Влітку багато людей.

Нещодавно була цікава історія – на «Чонгарі» розмістили прямо на проїжджій частині портрет Путіна. Таким чином активісти провели акцію «Спочатку Крим». І вийшло так, що ти або проїжджаєш по портрету Путіна і проходиш прикордонний перехід, або ти повинен розвертатися і їхати на інший КПВВ. Росія, мабуть знала про це, і не пускала тих, хто в’їжджають. І там стояла черга мало не три кілометри.

У України і Росії дуже лояльне ставлення. У нас прикордонники класні, жартують, у РФ більш офіціозні.

На російському кордоні йде дуже сильний контроль – повністю вивантажується машина, детальний огляд. Алкоголю можна ввозити не більше 3 літрів на одну машину. Є стандартний перелік товарів. По-моєму, коли ти проходиш пішим ходом, то 3 на людину, сигарет можна ввозити блок. За алкоголь сильно не заморочуються – людське ставлення. По винах – ті ж самі марки, які і у нас, хіба що «Массандра». А так, все те ж саме. Ціни на ті ж самі марки, які тут, в Криму дорожче.

Людей дуже багато, в основному Росія – Тюмень, Пітер, Москва. Зараз більше стає України – це видно по чергах. Ми були в Степовому. На Тарханкуті, там РФ і там дорого – від 1500 до 2500 рублів (від 568 до 947 грн), але так, по півострову можна знайти і за 300-400 рублів добу (від 113 до 151 грн).

Я там при Україну (до окупації – ред.) не був, але кажуть, що людей там було набагато більше. Ставлення людей до нас, як до українців, дуже лояльне. Якщо з місцевими говорити про політику, то вони без фанатизму. Ні захоплення, є відчуття, що вони думають, що нічого не вирішують.

Об’єктивно видно будівництво. У село, де ми відпочиваємо, тягнуть газ. Роблять дороги, купа якихось будівництв.

Так, там не працює маса інтернет-сервісів і всі кримчани користуються VPN. Російські мобільні оператори, там, «МТС». І ще, важливий момент – там всюди камери! Дороги напхані радарами, по місту можна їздити 60 кілометрів, там дуже стежать за ПДР. Для мене, як для водія, це дуже незвично».

Вікторія, кухар: 

«Їхали в Крим на автобусі Харків – Ялта, 900 гривень з людини. Їхали назад близько 9 години, туди їхали довше, так як довго стояли на російському КПП. А коли перейшли кордон, то довго чекали наш транспорт, бо переходили з речами пішки.

Український кордон так, почали робити, але там, коли заходиш за КПП – немає туалетів. Чоловікові ледве вдалося вмовити прикордонників пропустити назад, вибачте за подробиці. Ми знімали житло в Солнечногорську за 400 рублів, бо раніше теж були в цих місцях. За умовами – досить комфортно, затишно. Там будиночок для чотирьох, свій туалет і душ.

В цілому ми витратили за 10 днів близько 12 тисяч рублів, але це з урахуванням того, що ми везли свій алкоголь. А ось сигарети я там мінімум купувала за 50 грн за пачку. В цілому ми задоволені, все залишилося так само, як було, крім пари нюансів. Наприклад, ти ніде там не можеш поміняти гривню. У ходу рубль, так. Можна поміняти долари. Система обчислення в російських грошах.

Людей дуже багато, не можу сказати, щоб на порядок менше – всі будинки забиті відпочиваючими.

За політику місцеві запитати можуть, особливо, коли знають, що ти з України. Але глобального спілкування з приводу політики ніхто не веде. Кругом багато будівництв, оновлюють набережні. В Алушті зробили красиво. Будують дороги».

Олена, гувернантка: 

«Я добиралася на поїзді до Новоолексіївки (Херсонська область), а звідти вже їхала до кордону на машині. А потім в пішому порядку там все дуже швидко, якщо раніше ранок, близько 6-7 ранку. Вони там працюють цілодобово. Я вдало потрапила. Прикордонники ставляться добре, в порівнянні, наприклад, з Гоптівкою (Харківська область). Там і ті, і ті поводяться нахабно.

І там за проїзд на невелику відстань, щось близько 30 кілометрів, водії беруть 100 грн з людини. Потім від КПП я вже добиралася до Сімферополя. В цілому, щоб дістатися до будь-якого місця відпочинку, потрібно витратити близько 12 години свого часу. Я була в Коктебелі і Лисячій бухті.

За ці п’ять років я була на півострові два рази. Цей мій відпочинок зайняв тільки два тижні. Ціни вразили. За словами москвичів, частина продуктів коштує дорожче, ніж у них. І це з відсутністю сервісу. Кількість відпочиваючих для кінця липня – початку серпня була невелика. І це в самий розпал сезону!

Відпочивають в основному росіяни, українців дуже небагато. Були навіть хлопці із заходу України на машині з українськими номерами.

Ставлення людей яке було, таке й залишилося. У моїй присутності якось політику не обговорювали. Єдине, сиділи молоді ялтинські хлопці і розповідали, як їм стало краще жити. І один хлопчик-скелелаз. Здивувався і розповів, що він досі спорядження замовляє на «Нову пошту» у вільній частині України і забирає його в Херсонській області, бо так вигідніше.

А моя подружка, яка росіянка, сказала: «Так, Крим наш, але це ні фіга не прикольно!». Хоча це розмови всередині тусовки.

Але я ось була недавно в Бєлгороді і розмовляла зі своїми друзями, і вони рвуть одне місце патріотизмом. І кажу, що хлопці, тепер траси до Криму платні плюс платити втридорога. На що мені сказали, що я не розумію геополітику.

Я їм відповіла, що про «бандерівців» в Слов’янську і взагалі на Донбасі вже розповідали. Що вони прийдуть і квартири заберуть – і де вони, ці люди? Зате в Криму немає НАТОвських військ. А взагалі, в Росії такі настрої загальні. Вони ж всіх рятують. Так ось я попросила мене, будь ласка, не рятувати. Не треба».

Як видно з трьох різних джерел звичайних відвідувачів Криму – місцевим, по суті, все одно, хто при владі, аби йшов заробіток. Звичайно, до них складно заглянути в душу. Та й там, напевно, темінь, але поки їхню пильність присипляють будівництвами і фінансуванням. Дмитро Медведєв 28 жовтня підписав документ про створення в Кацивелі гральної зони на території колишнього оздоровчого курорту« Фортуна ». Робоча назва у цього кримського «Вегасу» – «Золотий берег». 

І хто знає тепер, яка кількість туристів може поїхати на ПБК з метою легкої і азартної наживи? Але це, швидше за все, будуть забезпечені росіяни. Відповідно до альтернативної думки в середовищі політологів і медіаменеджерів, Зеленський теж заново дозволяє гральний бізнес. Відповідно, українцям не потрібно буде виїжджати на територію тимчасово окупованого півострова. А ось «чорні» невраховані рублики будуть спокійно осідати на неконтрольованій території. І хто знає, яким буде їх оборот за перший рік відкриття грального комплексу. 

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook