Після першого туру ми вже спілкувалися з жителем окупованого півострова, який їздив на перший тур президентських виборів в Україні. Після проведення другого туру нам вдалося зустрітися з сімейною парою, що живе в одному з міст північного Криму, які їздили до Херсонської області на перший тур, і на другий. Аліна і Андрій (імена змінені) розповіли «Чорноморці», навіщо кримчани їдуть голосувати.
Ви вдруге їздите на вибори. На перший тур теж виїжджали з Криму?
Аліна: Звичайно! Ми як свідомі громадяни їздили і на перший тур, і на другий. А як же інакше?
Андрій: Так, ми хотіли брати участь у виборах, адже це важливо, тим більше, коли вибори проходять демократично і взагалі є можливість вибору в принципі.
Як в Криму?
Андрій: (сміється) Особливо. У нас немає виборів. Це фікція. Навіщо ходити на вибори, коли твій голос нічого не вирішує взагалі. Все одно буде пораховано так як треба (окупаційній – ред.) владі. Це будь-яких виборів стосується. Абсолютно.
Аліна: Так, в (вільній – ред.) Україні до результатів екзит-полів однозначно ніхто не знав, хто буде президентом. Задумайтесь, в день проведення виборів ще не було повного розуміння хто ж переможе, у нас же ми за рік знаємо, хто переможе на наступних виборах. В цьому і різниця.
Без проблем перетнули кордон?
Андрій: Традиційно запитували мету візиту.
І що ви говорили?
Андрій: Говорили, що в гості, але вони ж знали на кордоні, що це день виборів, тому коментували кожній людині: «Навіщо ви їдете на вибори?», «Ви що з Майдану?» і тому подібні заяви.
Аліна: Так, всіх питали про вибори. Може, провокували, а може просто від нічого робити. Але в цілому без проблем і в’їхали, і виїхали. Але людей значно більше було, ніж, коли в звичайні дні їздиш.
Багато було бажаючих поїхати на вибори?
Андрій: Так досконально не відомо, але в основному на питання про ціль прибуття всі називали найбільш наближені до кордону населені пункти, значить, їздили на дільниці.
А як вас прийняли на дільницях?
Аліна: Дуже привітно. Навіть вручили сувеніри на пам’ять. Тобто відзначили, що молодці ті, хто не побоявся і приїхав. Взагалі атмосфера зовсім інша. Немає рамок жорстких, як тут. Тут живеш у вибудуваній системі і рухаєшся за заданими координатами, там сам визначаєш свій шлях. По різному.
Андрій: Так, це так. Тому туди і їздимо на всі вибори. Ти знаєш, що твій голос має значення. І як громадяни України ми повинні це усвідомлювати. Ми усвідомлюємо.
І багато таких в Криму?
Аліна: Не можу сказати. Люди приховують це, і зрозуміло чому.
За кого голосували?
Аліна: Ми за Порошенка.
Чому?
Андрій: Давайте це залишимо за дужками. Вибір. Отже сказали. Але зайвого не будемо говорити.
Добре. Ви ж не тільки на вибори виїжджаєте з Криму?
Аліна: Так, звичайно. Регулярно їздимо до друзів, родичів. Зв’язок з материком не можна втрачати. Це як пуповина, цей зв’язок.
У Криму теж проводять вибори. Чи берете участь?
Аліна: Ні. Вибори без вибору. Не цікаво брати участь. Навіщо витрачати час, якщо нічого не змінити.
Завжди заздалегідь відомий результат.
Аліна: Ну, звичайно, заздалегідь. У будь-яких виборах. Від найменших до найбільших.
Але, ходять же люди.
Аліна: Вони і телевізор дивляться. І вірять йому. А це ж найголовніший ворог – це телевізор в Криму.
Чому?
Аліна: Тому що це пропаганда. Одна думка. Без альтернативи взагалі. Людина, яка це дивиться, перестає аналізувати. Перетворюється у відро для сміття. Якщо не гірше сказати. Відходи вливають в неї з ранку до ночі.
Тому ви їздите на вибори в Україну?
Андрій: Ми громадяни України. Це ж усім відомо. Чому нам, як громадянам, не їздити туди.
Чи не побоюєтеся?
Андрій: Кого? Нічого поганого ми не робимо. Боятися можна і цегли, яка може впасти з даху в будь-який момент. Так що все буде добре. Ми впевнені.
Фото: Alex Iby on Unsplash
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені