На окупованому Донбасі осінь 2019 року принесла жителям непідконтрольних територій масу нових хвилювань і тривог. Втім, це й не дивно: російські окупанти докладають максимум зусиль, щоб зробити життя місцевих мешканців некомфортним і безперспективним. «Чорноморка» поспілкувалася з жителями непідконтрольного Донбасу, які розповіли про три проблеми та події, що найбільш хвилюють людей в окупації цієї осені: перепис, паспорти і пенсії.

ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ «ЛДНР»: ПІДРАХУНОК ГОЛІВ, ЯК ПРИВІД ЗАТЯГНУТИ ПОЯСИ

На окупованому Донбасі завершився перший в історії «республіки» перепис населення. Незважаючи на численні проблеми, такі як нестабільне фінансування з Росії, дефіцит кадрів, бажаючих стати переписувачами, та інші негаразди, ця затія окупантів все-таки відбулася. Перепис проходив з 1 по 14 жовтня, ще чотири дні проводили так звані «контрольні обходи». Результати перепису окупанти погрожують оприлюднити не раніше другого кварталу 2020 року.

Проте вже зараз стає відомо, що представники окупаційних адміністрацій потрапили в неприємну ситуацію: кількість населення, що взяло участь у перепису в «ЛНР» і «ДНР», виявилося значно меншим від тих цифр, які «адміністрації» подавали в РФ, щоб вибити собі фінансування.

Наприклад, як пишуть у соцмережах, у окупованому Алчевську Луганської області при перепису населення нарахували всього 63 000 городян. Тим часом, за даними джерела, самопроголошена «голова» місцевої «адміністрації» Наталія Пяткова подала запит на фінансування, виходячи з розрахунку населення в 110 тисяч. Як тепер будуть виправдовуватися місцеві «влади», і чим будуть пояснювати майже подвійне різке скорочення населення міста? Ясно одне: Росія відтепер суттєво скоротить фінансування окупованих регіонів (власне, заради цього перепис і затівався).

Чому цифри реальної кількості населення виявилися набагато нижчими, ніж очікували окупанти? Не секрет, що місцеві «влади» повсюдно завищували чисельність населення, щоб побільше грошей виклянчити у РФ, а різницю традиційно «розпиляти» між собою. Кількість населення в окупованому Донбасі за шість років війни істотно знизилася за рахунок тих, хто виїхав подалі від війни.

Але і в самому перепису значна частина місцевого населення вирішила участі не брати. На це було кілька причин: люди боялися, що списки людей, які пройшли перепис, будуть відомі українській стороні, і боялися відповідальності за це, хтось не бажав відкривати двері, побоюючись шахраїв і грабіжників, які промишляли під виглядом переписувачів, а деякі і зовсім для себе вирішили не брати участь у переписі, розуміючи, що він незаконний.

«Я взагалі їм двері не відчиняв. Хоча приходили тричі, і потім папірець залишали з проханням з’явитися на дільницю для перепису. Мені сусідка сказала, що відкривати небезпечно, шахраї можуть прийти. Та й на біса мені цей перепис, мені вже на цвинтарі прогули ставлять, в листопаді вісімдесят один вже буде! А ще одна знайома казала, що до неї пройшов хлопчина, начебто з посвідченням, як годиться. Заповнили вони анкету, він пішов. А бабуся дивиться: а з серванту зникла тільки отримана пенсія, чотири тисячі. Вона в плач, кинулася за ним, а шахрая і слід прохолов. Якщо б не внуки, то голодна сиділа б. Ось так і відкривай після цього не зрозумій кому», – розповів Іван Сергійович, житель окупованої Кадіївки (колишній Стаханов), пенсіонер.

«Цей перепис – повна маячня. Я не брав у ньому участь і відговорив кілька своїх одногрупників. Ми ж на українській території живемо, хоч і на окупованій. Значить, перепис тут має право проводити тільки Україна. Ось у наступному році в Україні буде перепис законний, якщо Донбас і Крим до того часу звільнять, то і у нас проведуть. А так, брати участь у переписі «ЛНР» – це все одно, що сприяти окупантам. Але я ж не хочу бути їх пособником?! Тому і не брав участі», – вважає Сергій, студент із Луганська.

Мотиви тих, хто проігнорував оккупантський перепис, зрозумілі: це в основному страх, але, крім того, національна свідомість і патріотизм.

Але що керувало тими, хто все-таки попався на вудку окупантів і пройшов перепис?

Тут, як не дивно, ті ж фактори: страх і «патріотизм». Якщо в алгоритмі дій «упоротих ватників» нічого можна не пояснювати, то про страх потрібно сказати окремо.

Страх – це потужна сумарна енергія, якою живиться злоякісне новоутворення під назвою «Л/ДНР». Якщо люди перестануть боятися, то ці «країни» просто перестануть існувати. І окупанти цим уміло користуються. Тому, зі страху бути звільненими на роботі (це один із основних методів залякування в окупації), люди, боячись залишитися без засобів до існування, слухняно взяли участь у перепису на дому (а когось опитали прямо на робочому місці).

Але як би там не було, реальних цифр оккупантського перепису-2019 на Донбасі ми з вами не дізнаємося. Кремль через півроку намалює потрібні цифри, і урочисто проголосить шаблонні фрази про те, як нескорений народ Донбасу в черговий раз нібито встає з колін, на які його той же Кремль поставив.

ПАСПОРТИ: БЕЗСИЛІ ПАПІРЦІ АБО ЗАСІБ ВИЖИВАННЯ?

На окупованому Донбасі триває «атракціон небаченої щедрості»: бажаючим видають паспорти Російської Федерації. Тим, хто не бажає отримувати, їх теж видають, тільки насильно.

Як розповідають співробітники бюджетних організацій «республік», вище керівництво в ультимативній формі заявило, що ті співробітники, хто найближчим часом не оформить паспорт РФ, буде звільнений із займаної посади. Аналогічна інформація надійшла від співробітників «силових відомств» окупованого Донбасу.

«Нам днями начальник сказав: якщо в найближчі місяці не оформите російські паспорти, то можете сміливо писати заяву на звільнення. Ми, звичайно, обурилися, тому що цей паспорт робити довго, дорого, та й не всім він потрібен. Але начальство сказало – і більшість кинулися робити. Звільнилася тільки одна жінка, у неї в Україні родичі, і вона не хоче отримувати паспорт цей, боїться, що їй закриють в’їзд на підконтрольну територію», – розповідає співробітниця «пенсійного фонду» одного з міст окупованої Луганської області.

Безсилля людей, які бояться втратити роботу на непідконтрольній території, легко зрозуміти. Залишитися без засобів до існування в умовах війни, у регіоні, де панує насильство і безправ’я – дуже страшно. Тому люди змушені погоджуватися на умови окупантів і отримувати паспорти чужої країни, повноцінними громадянами якої за фактом вони, швидше за все, ніколи не стануть.

Але є і категорії осіб, що з якихось причин отримують російські паспорти добровільно. Наприклад, деякі молоді люди можуть отримати паспорт РФ, з метою в подальшому поїхати туди на заробітки.

Молодих хлопців призовного віку, тих, хто забажав стати «новими росіянами», чекає неприємний сюрприз. За законами Російської Федерації, громадяни РФ до 27 років, які підлягають призову до лав армії Росії, причому «закосити», як це звикли робити на непідконтрольному Донбасі, вже не вийде.

«Отримав російський паспорт у Новошахтинську у вересні. Обмили з друзями цю справу: ми зібралися скоро їхати в Москву на шабашку. Там спочатку в паспорті прописку ніхто не ставить. Але я зумів прописатися в будинку у родичів в Ростовській області. Деякий час пожив у них. І тут днями мені приходить повістка: прохання громадянинові такому-то прийти у військкомат Ростова-на-Дону. Загалом, загрібають мене в армійку, і, судячи з усього, відкупитися або закосити вже не вийде», – поділився своєю історією один з мешканців Луганська, який вирішив не називати своє ім’я.

Якщо паспорт РФ поки що не нав’язують усім жителям окупованих територій Донбасу, то «ксиву» з гербом «ЛНР» тут доводиться отримувати більш широкому колу осіб. Це, перш за все, силовики, бюджетники, співробітники комунальних підприємств, а з деяких пір і … пенсіонери. Як повідомляє «пенсійний фонд» «ЛНР», «громадяни республіки», які мають прописку на окупованих територіях Донбасу, але які раніше з якихось причин проживали на території мирної України і вирішили повернутися в окупацію, не мають права на «пенсію» від російської окупаційної адміністрації, якщо не мають у наявності паспорта «ЛНР». Ця новина і без того нещасних пенсіонерів аж ніяк не порадувала. Тим більше, «листи щастя» з погрозами припинити пенсійні виплати від окупантів з 01 квітня 2020 року стали приходити і тим жителям «ЛНР», які не покидали охоплений війною регіон з моменту початку окупації.

«Мені прийшов лист поштою. Це було саме по собі дивно, адже зараз у війну особливо ніхто нікому не пише листів. Відкрила конверт, дивлюся, з пенсійного фонду «ЛНР». Пишуть мені, значить, що для того, щоб з весни наступного отримувати пенсію, то потрібно паспорт «ЛНР» отримати. Нібито я виїжджала «на ту сторону», а тепер потрібно їх паспорт робити для підтвердження «громадянства». Але, по-перше, я нікуди не виїжджала і навіть українську пенсію не отримую, я погано ходжу … А по-друге, у мене є громадянство вже – українське, і його я міняти не збираюся. Але ось чому Україна мені не платить – це теж звичайно прикро і незрозуміло мені досі. Ось на старості років біда: що мені, тепер зовсім без грошей залишитися? Чи все-таки доведеться робити цей паспорт їхній проклятий?» – зі сльозами на очах питається пенсіонерка з окупованої Брянки Луганської області, яка попросила не називати її ім’я.

ПЕНСІЇ: «ЛИСТИ ЩАСТЯ», БРОНЬОВИК «ОЩАДБАНКУ» І ОБІЦЯНКИ КОМІКА СИВОХО 

Кінець минулого жовтня підвищив продаж валер’янки і корвалолу в аптеках окупованого Донбасу. Пенсіонери судорожно ковтали рятівні ліки і визирали у віконце: чи не йде листоноша з довгоочікуваною пенсією. Але листоноша не квапився… А багатостраждальні пенсіонери окупованого Донбасу ледве зводили кінці з кінцями, рахуючи останні копійки на буханець хліба.

Затримка пенсійних виплат «ЛНР» і «ДНР» повсюдно спостерігалася наприкінці жовтня.

«Я отримувала зазвичай 16-го, в тому місяці дали тільки 25-го. Як жити, якщо гроші розписані буквально по днях», – скаржиться одна з пенсіонерок окупованого Луганська, «пенсію» якої окупанти затримали більш ніж на тиждень.

Цю інформацію підтвердили і в самому пенсійному фонді «ЛНР».

«Пенсія – допомога призначається довічно. Тому, якщо пенсія була призначена в Україні людині, яка зареєстрована («прописана») в Луганську, але вона раніше не отримувала пенсію тут, а одержувала її лише в Україні, то якщо вона переїжджає до нас на постійне місце проживання, ми зобов’язані поставити її на облік. Тому що, щоб отримати допомогу, вона повинна зареєструватися в Луганську. Значить, в обов’язковому порядку у цієї людини ми зажадаємо паспорт «Луганської народної республіки». Термін для отримання паспорта «ЛНР» визначено по 31 березня 2020 року» – заявила глава «пенсійного фонду ЛНР» Тетяна Васильєва.

Таким людям не можна позаздрити, особливо тим, хто не отримує і пенсію від України. Якщо на початку військового конфлікту для соціально незахищених людей, що залишилися без грошей, існували соціальні їдальні, то тепер самотні, літні і голодні ризикують залишитися зі своїми проблемами один на один.

Як повідомляють джерела, затримання пенсійних виплат на окупованому Донбасі швидше за все, відбувається через скорочення фінансування територій непідконтрольного Донбасу з російського бюджету.

«Кремль поступово скорочує фінансування непідконтрольного Донбасу. За результатами першого «республіканського» перепису фінансування, швидше за все, скоротять ще більше», – говорить джерело в «народній раді» «ЛНР».

Поки пенсіонери Донбасу ламають голову, як би вижити в цій ситуації, новопризначений радник голови РНБО, комік Сергій Сивохо заявив про те, що пенсіонери окупованого Донбасу повинні в обов’язковому порядку отримувати українські пенсії.

«Перш за все – це виплата пенсій. Досить знущань! Пенсіонери не повинні стояти в чергах на блокпостах раз в два місяці, щоб забрати свої гроші», – зазначив Сивохо.

«Потрібно спростити систему, продовжити з 60 днів до 1 року. І останнє, дуже складно пройти контроль» – крім того, заявив Сивохо.

Поки незрозуміло, яким чином дана ініціатива зе-команди буде реалізована на ділі.

Тим часом стало відомо, що державний «Ощадбанк» готовий виїжджати на окупований Донбас, щоб на броньованих машинах доставляти українським громадянам українські пенсії. Про це заявив заступник голови Комітету Верховної Ради України з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Руслан Горбенко.

«Я думаю, що протягом півроку вже буде розроблений механізм – можливо, це буде Червоний Хрест виплачувати українські пенсії на непідконтрольній Україні території Донбасу. «Ощадбанк» готовий виїжджати на броньовиках в Донецьк і Луганськ для виплат пенсій, але проблема №1 – хто забезпечить гарантії безпечного перебування наших працівників державного банку», – розповів Горбенко.

«Наших громадян України, які проживають на контрольованих територіях, змушують кожні 60 днів проходити верифікацію для отримання пенсій. Перша пропозиція – це збільшення терміну верифікації до півроку. Це в найкоротші терміни вже вирішить проблему в плані не такого частого перетину КПВВ для отримання пенсій пенсіонерам, які проживають на непідконтрольній території», – вторить Горбенко Сивохо. Поки Україна вирішує, як забезпечити пенсійними виплатами жителів непідконтрольного Донбасу, місцеві жителі вже зрозуміли, що навіть з паспортами РФ російських пенсій їм не видно.

«Нам роз’яснили, що для того, щоб отримувати російські пенсії, людина повинна отримати прописку в Росії, але не тільки прописатися, а й постійно жити на території РФ. Як тільки наші люди це дізналися, так відразу пенсіонерів у чергах по російські паспорти значно поменшало», – розповів пенсіонер із Луганська.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook