Жорстокі вбивства, нелюдські тортури і повне відчуття безкарності. Терористи на Донбасі, відчуваючи вседозволеність, вчинили багато злочинів і продовжують їх творити. Сьогодні «Чорноморка» розповість про двох терористів, при згадці прізвищ і позивних яких холодний піт виступає навіть у їхніх «колег по цеху». Дмитро Піндюрін, відомий під позивним «Лютий» з терористичного формування «Брянка СРСР» і Олексій Беднов, він же «Бетмен», ватажок однойменної «групи швидкого реагування». Ці персонажі відзначилися особливою жорстокістю, тероризуючи як мирне населення, так і неугодних «своїх» же. Їх злочини підлягають широкому розголосу, хоча навіть писати про їхні злодіяння моторошно і неприємно.

ДМИТРО «ЛЮТИЙ» ПІНДЮРІН: СТРАУСИ, КАТУВАННЯ І НОСТАЛЬГІЯ ПО «СОВКУ»

Навесні 2014 року в шахтарському містечку Брянка Луганської області розквітла отруйна «російська весна». Під шумок під виглядом підтримки «ЛНР» місцеві бандити і злочинці почали розкрадати шахти і заводи, а також грабувати місцеве населення під приводом пошуку ідеологічних супротивників – «укрів».

В провінційній Брянці в селищі Павлівка жив Дмитро Піндюрін, який за свою вдачу отримав прізвисько «Лютий». Він ріс у багатодітній бідній родині і виховувався в спецшколі. Перед самим початком військового конфлікту Піндюріна поставили завідувати копанками, тобто нелегальними місцями видобутку вугілля.

Навесні 2014 року в Брянці групу місцевих сепаратистів на чолі з Піндюріним затримали і відправили в СБУ в сусідній Алчевськ. Після того, як будівля СБУ перейшла під контроль «ЛНР», російські найманці на чолі з «Лютим» повернулися до Брянки, де при пособництві місцевого мера Миколи Моргунова на базі «Скеля» створили банду під ностальгічною назвою «Брянка СРСР». З дюжини місцевих головорізів терористична організація під керівництвом Піндюріна вже незабаром виросла до 300 членів.

Влаштувалися терористи в мальовничому місці на околиці Брянки на базі «Утес». Жили шикарно: награбовані гроші проїдали і пропивали, каталися на катамаранах, а також завели собі страусів, яких тримали в клітці. Пізніше в цих клітинах терористи тримали полонених. Між буйними пиятиками і гульнею, «Лютий» і компанія дружно грабували заводи і шахти, а також місцевих жителів, залякуючи і збираючи з них данину. Також члени «Брянки СРСР» незаконно взяли на себе функції міліції, намагаючись на свій розсуд підтримувати в місті «порядок». На в’їзді до Брянки з’явилися перші окупантські блокпости.

За прямої участі Дмитра «Лютого» Піндюріна були знищені рудоремонтний завод, геологорозвідувальна експедиція, управління шахтобудівництва і механізації, асфальтобетонний і ремонтно-механічний заводи, шахта «Краснопільська», залізнична станція «Авдакова», а також захоплені служба таксі, інтернет-провайдер і ряд інших підприємств. Більше 20 автомобілів марки ВАЗ, що належать місцевій службі таксі, «Лютий» просто здав на металобрухт.

Спочатку у загону Піндюріна було трохи зброї, в основному автомати Калашникова та пістолети. Однак, пізніше терористи з «Брянки СРСР» розжилися (нібито у ВСУ) бронетранспортерами та установками «Град», з яких обстрілювали Дебальцеве в ході захоплення міста терористами взимку 2015 року. Саме заборонений смертоносний «Град», що стріляє кольорами російського триколора, пізніше і став фірмовим знаком брянківських терористів, «прикрашаючи» їх шеврони.

Тих, хто був не згоден з політикою мародерів і вбивць з «Брянки СРСР», безжально ліквідували.

Серед мальовничих скель, густого хвойного лісу, неподалік тихо дзюркотливої річечки Піндюрін і подільники закопували трупи своїх жертв – і мирних громадян, і «товаришів по службі». Божевільні за жорстокістю злочини кривавої банди «Брянка СРСР» і її ватажка Піндюріна були викриті в серпні 2015 року.

Колишні подільники Піндюріна, не витримавши його жорстокості і безумств, розповіли про те, що на базі «Утес», де розташовувалася база «Лютого», закопані 17 трупів.

Піндюріна і його подільника, «начальника штабу «окремого батальйону територіально оборони «Брянка-СРСР», Михайла «Крима» Сотникова затримали співробітники луганського «Беркута». Однак пізніше Піндюріна-Лютого довелося відпустити, так як його затримання нібито не було погоджено з «російськими кураторами». Піндюрін поспішно втік до Москви зі своєю співмешканкою Ганною Атаманчук. Два заступника «Лютого» були заарештовані.

Подробиці злодіянь Піндюріна і його банди, розказані членами його «загону», що дивом вижили, вражають. І це не дивно, адже психічно нездоровий Піндюрін наводив страх на всіх «по службі». Про те, як Піндюрін катував і вбивав, повідав його заступник «Арбат», який втік в РФ разом з дружиною Мариною після того, як Дмитро «Лютий» під час сварки вистрілив йому в голову.

«Діма з бідної сім’ї, мати – алкоголічка, в сім’ї п’ятеро дітей, вони часто ходили жебракували. Діма ходив голодний – моя сестра і мати, бувало, годували його. Вічно засмальцьований, брудний, працював на копанках. Як людина він був чуйний – поки не відчув смак грошей. Хворий на голову: я завжди називала його «Маньячелло». Коли я дізналася, що він став командиром, отетеріла і спочатку не повірила. Коли на базі по рації сказали «Комбат на в’їзд» і я вийшла подивитися і побачила його, була в шоці. «Лютий» катував, бив і навіть розстрілював будь-яких непокірних і навіть членів свого загону», – розповіла в інтерв’ю одному з російських видань Марина, колишній член банди «Брянка СРСР».

За її словами, «Маньячелло-Лютий» був вельми винахідливий, коли придумував кари для своїх жертв.

«Якщо я почну розповідати все в фарбах, у вас зуби спітніють. Як змушували хлопців плавати і стріляли по ним, щоб вони швидше пливли. Як потім вирізалися кулі, як відрізалися голови. Всі ті люди з нашого міста, які на моїх очах загинули і які закопані у нас на базі, як собаки, за загоном для страусів – там ціле кладовище», – відверто каже бойовик Марина.

За її словами, на базі бойовиків було до 30-50 чоловік полонених: «Більшу частину вбивали, забивали, гвалтували чоловіків, як дівчаток, знущалися, стріляли, ставили досліди. За кого привезли бабки (батьки, родичі), тих відпускали цілими і неушкодженими – так, надають лопатою по спині … В батальйон понабирали кого завгодно, багато – з хворою психікою».

Розповідаючи про досліди, які ставили над полоненими бойовики, жінка каже: «Ну, наприклад, що буде, якщо ми тобі пеніс відріжемо. Реально розпилювали болгарками живих людей».

Колишні члени «Брянки СРСР» так само, як і їх командир «Лютий», ховаються на території Росії, але побоюються помсти Піндюріна, через те, що «здали» його.

Мати Дмитра Піндюріна Людмила не вірить в те, що її син вбивця і злодій, і продовжує загрожувати сусідам по вулиці, анонсуючи швидке повернення «Лютого».

«Дімка сказав, що коли повернеться, кине на вас пару-трійку бомб, що б ви роти не відкривали. А то розповідають в інтернетах, що ми погані. Він на всіх, хто в виконкомі сидить, компромат збере і наведе порядок у всій Брянці. Тому що він буде балотуватися», – заявила Людмила Піндюріна.

Тим часом, на околиці Брянки відкрилося зареєстроване на ім’я матері Людмили Піндюріної кафе, гроші на яке надіслав з Росії її втікач-син Діма «Лютий».

Так звана «генпрокуратура «ЛНР» відкрила кримінальну справу проти Піндюріна лише два роки по тому. Судячи з усього, тридцятитрирічного «Лютого» в РФ ніхто не шукає, а жителі маленького шахтарського містечка Брянка воліють і не згадувати вголос прізвище свого кривавого земляка – просто бояться.

ОЛЕКСАНДР «БЕТМЕН» БЕДНОВ: СТРАШНИЙ ПІДВАЛ І КАТІВНІ КОЛИШНЬОГО МІЛІЦІОНЕРА

Ще одним з терористів «ЛНР», що прославилися своєю жорстокістю, був Олександр Беднов, більш відомий, як «Бетмен». Цей посібник «ЛНР» в 2014 році влаштував у підвалі захопленого Східноукраїнського університету імені Даля в окупованому Луганську справжню катівню.

Беднов, коли в Луганську почалися бойові дії, займав деякий час посаду «міністра оборони ЛНР», змінивши на цій посаді зайняв крісло «голови» Ігоря Плотницького. Маючи досвід бойових дій в Абхазії і Грузії, Беднов до цього працював в системі МВС.

За часів «російської весни» він з 12 соратників сколотив банду, яку назвав «група швидкого реагування «Бетмен». Новоспечені «захисники» займалися грабежами і розбоєм, також прикриваючись нібито «боротьбою з інакодумцями». Зброю терористи добували собі так: роззброювали в примусовому порядку приватні охоронні фірми, а також співробітників поліції.

2 серпня 2014 року члени «ГШР «Бетмен» затримали на дачі в Луганську відомого журналіста Сергія Сакадинского, а також його дружину. Його звинуватили в підтримці луганського Євромайдану і членстві в «Правому секторі». Сакадинский був відправлений «на підвал» в університет. Про це місце вже тоді ходили страшні чутки.

Сакадинскій поділився страшними спогадами про тривале перебування в підвалі «Бетмена».

«Привезли в підвал, там вже розповіли, що бачили в машині документи, в яких йдеться про те, що я мало не член «Правого сектора». Ну, і – «Давай признавайся!». Мене спочатку побили, потім прийшов сам «Бетмен», пропоную тобі, каже, зізнатися. Руку зламали в променевій частини, закритий перелом. Плече ліве було вивихнуто, ну, і так різні удари по всьому тілу. Ребра, правда, цілі. Добре лупили, втрьох, жорстоко били. Я тиждень сидів просто зі зламаною рукою. Через тиждень прийшов лікар, спочатку наклав мені шину, імпровізовану, з картонних коробок. Каже, завтра-післязавтра накладемо гіпс. Потім прийшов з медсестрою і наклали мені гіпс. Це було на 8-й день після перелому. Серйозно побили один раз, після прибуття. Потім періодично в камеру заходили то один, то інший. Могли палицею пару раз вдарити, ногою штовхнути – тримали в тонусі», – розповів журналіст.

Затриманій дружині Сакадинского пощастило більше – вона не потрапила на підвал, але була змушена працювати в госпіталі терористів. 1 жовтня її відпустили, Сакадинський і ще 17 осіб продовжували перебувати у «Бетмена» в полоні.

Розповів Сакадинський і про умови утримання в страшному підвалі «Бетмена».

«Це підвал під дев’ятиповерховим гуртожитком, там кілька приміщень. Було спочатку 3 камери, потім 4 бетонні кімнати 5х6 метрів. Без вікон, без вентиляції, на підлозі кинуті матраци. У різний час різна була кількість осіб. Коли я туди потрапив, було небагато, чоловік 8. Потім почали набивати все більше і більше. І в тій кімнаті, де я перебував, було трохи більше 30 людей, сиділи, лежали, хто як міг. Вентиляції не було, просто двері відкривали. Літо, спека. Підвал «Бетмена» між собою ми називали «гестапо». Умови утримання були тортурні. У камері відро. 30 осіб ходять в одне відро, і потім його виносили в міру наповнення. Правда, жінок в туалет виводили в санвузол. Умивань не було. Один раз за весь час нас відвели помитися. Підігнали машину, дали тазики, мило», – зазначив Сакадинський.

Розповів журналіст і про витончений набір інструментів, за допомогою якого терористи катували невинних луганчан.

«Били цілим набором інструментів: пластиковими трубами, палицями. Ще був молоток гумовий, яким плитку укладають. Це все використовувалося. Спочатку там були допити, але потім з неї зробили ще одну камеру. Тому били або в камері, або виводили на вулицю і били біля входу в підвал. Сам не бачив, але розповідали, що людей, намагаючись вибити якісь визнання, підвішували на трубі в наручниках. Ще паяльна лампа була присутня. Люди говорили і про зґвалтування, і про вбивства: людей вбивали і вивозили», – розповів журналіст

Після майже чотирьох місяців полону Сакадинський і ще 17 полонених були звільнені з підвалу «Бетмена» силами «МВС ЛНР» в ході секретної спецоперації.

На той час на Беднова вже завели кримінальну справу, а погана слава про його підвал і тортури долинула навіть до ОБСЄ.

Спроби ватажків «ЛНР» достукатися до Беднова і урезонити його успіху не мали – непокірний Беднов до останнього продовжував займатися улюбленою справою: грабежами, вбивствами, шантажем і тортурами. Для «обілення» свого угруповання і піару заради «Бетмен» навіть якийсь час випускав свій «бойовий листок».

1 січня 2015 року за Лутугине машину «Бетмена» розстріляли з автоматів, гранатометів і вогнеметів. Сам Беднов згорів в автомобілі заживо.

«При затриманні 1 січня 2015 року «Бетмен» – Олександр Беднов – відмовився виконувати законні вимоги співробітників спецпідрозділу роззброїтися і чинив запеклий збройний опір, в результаті перестрілки він був убитий», – так прокоментувала усунення Беднова «генпрокуратура ЛНР».

В ході обшуків в місцях проживання терористів батальйону вилучено понад 100 одиниць вогнепальної зброї, боєприпаси, гроші і відібране у цивільного населення майно.

«Бетмен» став першою «ластівкою» в рядах проросійських терористів «Л/ДНР», яких усунули свої ж. За ним підуть Дремов, Мозговий, Іщенко, Гіві, Моторола, Болотов, Захарченко та ряд інших терористів.

Поки на окупованому Донбасі панує «русскій мір», то всі його неминучі атрибути у вигляді тортур, вбивств, мародерства і грабежів будуть застосовуватися і процвітати, а доморощені «польові командири», відчуваючи вседозволеність, не втомляться витончено знущатися над мирним населенням. Залишається сподіватися на те, що всі терористи, причетні до страждань людей на Донбасі, будуть заслужено і строго покарані українським і міжнародними судами. Прощення їх страшним злочинам немає, і не буде.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook