Задумавши проаналізувати, що ж нового вписали в проект державного бюджету на наступний рік представники нової влади – зіткнулася з тим, що… нічого нового. Проект бюджету подано вчасно, але там немає вражаючих уяву змін, які забезпечать Україні і українцям покращення життя.

Більше того – деякі з експертів, до яких звернулася за роз’ясненням, чому так, відмовилися аналізувати документ. Аргумент – це не остання редакція проекту держбюджету, він буде змінюватися, тому що нова влада ще не внесла зміни.

Економічний аналітик Олексій Кущ погодився розповісти про своє бачення проекту бюджету, чи потрібно його зараз обговорювати, і які «плюшки» він готує українцям.

Багато розмов, що внесений проект держбюджету ще буде змінюватися, і його немає сенсу обговорювати. На вашу думку, є такий сенс?

Сенс обговорювати є. Це ж фінансовий документ, він буде поданий в Раду.

Просто цей проект бюджету – як холодний душ. В тому числі і для населення. Всі ті обіцянки, меседжі, які звучали останні кілька місяців – «країна Смартфонія», зростання на 20% за 5 років і на 5% у наступному році, всякі соціальні захисти, що зростання ВВП буде розподілятися рівномірно між різними соціальними групами – багато таких, насправді, правильних речей – повинні були бути відображені в бюджеті. Але в проекті бюджету нічого цього відображено не було.

Зараз головна теза влади в тому, що цей бюджет «тимчасовий» і його подали лише тому, щоб не порушувати термін подачі бюджету, і що він буде змінений. Але насправді в ньому є кілька базових прогнозних цифр, які ніяк не можуть з цього бюджету зробити кардинально інший бюджет. Є певні макроекономічні якорі, які будуть утримувати цей бюджет в певній структурі.

Чому так говорять. Перше – владі потрібно зняти когнітивний дисонанс, який виник у суспільства: є одна картина, про яку розповідали, і зовсім інша, яку намалювали в головному фінансовому плані країни. З іншого боку, думаю, є певні «надії», що у найближчі 2-3 місяці можливе серйозне погіршення на світових фінансових і сировинних ринках, буде нова хвиля фінансової кризи. І тоді з’явиться дуже зручне виправдання, прем’єр-міністр зможе сказати «ось, ми хотіли створити якісно новий бюджет, і вже його розробили, але бачите – є зовнішні чинники, які від нас не залежать, тому доведеться спиратися на цей базовий бюджет».

Як оцінюєте існуючий проект бюджету?

Я б сказав, що це реінкарнація соціально-економічної політики 2014-2015 років. Це «місток» від уряду Яценюка в наш час, «яценоміка».

Це чистий бюджет кредиторів. Понад 400 мільярдів (грн – ред.) направляється на виплати зовнішніх і внутрішніх боргів. Всі інші статті мають похідний характер і формуються за залишковим принципом. Витрати на погашення боргів перевищують у 2-3 рази інші соціальні статті – витрати на оборону, медицину, освіту, дотації пенсійному фонду, субсидії.

Ми будемо витрачати менше на субсидії?

Так, вони зменшені. Приблизно на 8 мільйонів, з 55 до 47. Уже зареєстрований в Раді закон про верифікації субсидіантів і розкриття персональних даних – держава буде отримувати доступ до персональних даних людей, які отримують субсидії. Мета верифікації – «перетрусити» список субсидіантів і видалити звідти приблизно 500-600 тисяч осіб, щоб «вкластися» у виділену суму.

На 5% в рік ми будемо рости?

«Намалювали» темпи зростання в 5%, так. Чому я не вірю в інший бюджет – там достатньо обґрунтовані темпи зростання експорту та імпорту показані. В межах 7-8% зростатиме експорт-імпорт в наступному році. Це консервативний і обгрунтований показник. Але щоб зростати на 5% і вище – темпи росту експорту-імпорту повинні перевищувати 10%. Тому що у нас немає такого місткого внутрішнього ринку, який зміг би забезпечити таке динамічне зростання без адекватного зростання експорту наших товарів. І у нас ще не усталена економіка, і будь-яке структурне зростання вимагатиме закупівлі імпортного устаткування, технологій – тобто приводитиме до істотного зростання імпорту. Негативне торговельне сальдо торгівлі товарами і послугами буде розширюватися, до 14 мільярдів доларів. Це сума, схожа на ту, що була перед кризою 2008 року, коли відбувся різкий обвал економіки. Покриватися це негативне сальдо буде за рахунок кредитів і трансфертів трудових мігрантів. Прямих інвестицій нам найближчим часом давати ніхто не буде.

Тому, вважаю, наступний бюджет не може бути якісно іншим.

Обіцяли підвищити добробут, піднявши мінімалку. Що про це каже проект бюджету?

Дуже помірне зростання мінімальної зарплати на 550 гривень та мінімальної пенсії. Зате непогано збільшили максимальну пенсію. Але 550 гривень збільшення мінімальної зарплати – соціальною інклюзією назвати не можна.

В проекті бюджету зате – рекордна сума на дороги (74,4 мільярда гривень проти 55 мільярдів в цьому році). Вона нам допоможе?

Наші політики думають, що ті рецепти виходу з депресії, про які вони прочитали в 90-х, і які використовувала Америка – будівництво доріг, може дати такий же позитивний ефект в Україні. Але це було в Америці – там величезні простори і колосальні інвестиції були. В Україні роль дорожнього будівництва в темпах зростання ВВП – мізерна. А з урахуванням того, що більша частина цих грошей розкрадається – у мене великі сумніви, що доцільно через держбюджет закладати такі величезні суми на ремонт доріг. У світі країни йдуть шляхом залучення приватного капіталу в дорожнє будівництво. Ті ж білоруси побудували вже платні автобани. У нас, напевно, просто вигідно в бюджеті закладати по 50-70 мільярдів і потім половину з них «відмивати». Бо 70 мільярдів на дороги – це стара-добра традиція, від якої ніхто не хоче відмовлятися.

Виходить, у наступному році не варто чекати – що почнемо швидко рости, економічно?

Там точок росту-то і немає. Дивіться, на науку виділили 10 мільярдів гривень. В тому числі – на університетську науку 900 мільйонів гривень. Це означає, що науковим інститутам навіть на опалення взимку не вистачить. У всьому світі зараз будь-які моделі зростання ґрунтуються на інвестиції в освіту і науку. На сировині і напівфабрикатах зараз швидко рости не можна. Тому в Європі встановили індикатор в 2,5% від ВВП – вкладати в інновації і науку. Ті ж білоруси вже 1,5% вкладають. У нас – 900 мільйонів на університетську науку. Це на розробки на рівні дрібної фармацевтичної компанії.

Далі на енергонезалежність – 2 мільярди гривень. У країні з загрозою блэкауту і можливої газової війни від Росії. Що можна енергонезалежного на 2 мільярди гривень зробити – складно уявити. Цього навіть на зарплати та премії топам «Нафтогазу» не вистачить.

На інформаційну політику, культуру – теж смішна цифра виділена. А розповідали про «країну Смартфонію».

Тому потрібно готуватися до «яценоміки», політики 14-15 років – тарифної, економічної.

Знову треба «затягнути пояси»?

Насправді таке «затягування поясів» зараз призводить до ще більшої бідності. Це працювало, коли люди займалися тільки фізичною працею. Тоді могли «затягнути» і щось відкласти на «чорний день», їм не потрібно було вкладати у свій саморозвиток. Зараз людський капітал перебуває на такій стадії, що якщо ти не вкладаєш у свою освіту, відпочинок, лікування, перекваліфікацію, то ти в соціальній ієрархії постійно опускаєшся вниз. Тому «затягування поясів» ні до чого не призведе, треба шукати інший шлях.

Читайте «Черноморку» Telegram і Facebook