Прокуратура Криму спільно з українськими правозахисниками заявили про нові докази злочинів Російської Федерації проти людяності та військових злочинів. Окупаційна влада не просто захопила Крим, але і проводить масштабні дії, в порушення міжнародних норм права, щоб максимально ускладнити процес повернення Криму Україні.

На прес-конференції «Нові докази злочинів РФ в Криму: депортації і незаконні позбавлення волі» представник прокуратури Криму і юристи Регіонального центру прав людини розповіли про дослідження, що свідчить про неправомірні дії окупантів стосовно демографічної ситуації в Криму, про подане в цьому контексті інформаційне повідомлення в Міжнародний кримінальний суд (МКС), і наслідки цього для України і світу.

МІГРАЦІЯ ПО-ОКУПАНТСЬКИ

Юрист Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний нагадав: з початком окупації Криму Російська Федерація поширила на території Криму своє законодавство, у тому числі міграційне та положення Кодексу про адміністративні порушення РФ. Згідно з ними до осіб, які перебували на той момент і прибулих після окупації Криму, почали застосовуватися ці норми. Окремі положення містять санкції: якщо особа порушує законодавство – вона підлягає адміністративному видворенню, яке присуджується місцевими окупаційними судами. Кодекс про адміністративні порушення РФ містить 23 склади правопорушень, що передбачають видворення з території Криму іноземців або осіб без громадянства.

Найбільш уразливими виявилися громадяни України, які відмовилися від громадянства РФ, і продовжили перебувати в Криму, або громадяни, які там проживали, але не мали кримської прописки – тим самим вони автоматично зберегли своє українське громадянство. І також громадяни України, які переїхали в Крим вже після початку окупації півострова.

Найбільш поширеними правопорушенням для громадян України та осіб без громадянства, які перебувають в Криму – відсутність документів російського зразка, які давали б право перебувати на нібито території Російської Федерації. Інше правопорушення – відсутність патенту на проведення робіт, санкціонованих на так званій території РФ.

Регіональний центр прав людини з літа до літа 2017 -2018 провів моніторинг рішень окупаційних судів, які стосуються саме видворення іноземців та осіб без громадянства з території Криму.

«За нашими даними на літо 2018 року таких осіб – як мінімум 2425. Як мінімум – тому що деякі з судових рішень були закритими. РФ продовжує періодично закривати такі рішення. Серед цих 2425 осіб, рішення щодо яких нам вдалося виявити, більше 1000 – громадяни України, яких Росія депортувала на материкову частину України. І також такі рішення стосуються 37 громадян інших держав. У першій трійці – Узбекистан, Туреччина і Грузія», – розповів Віталій Набухотний.

Рішення про видворення осіб окупаційними судами приймаються в двох формах: самостійного виїзду, коли рішення виноситься щодо особи, і воно протягом 5 днів зобов’язана покинути окуповану територію. Друга форма – коли особа не виконала першу форму. Тоді – примусове видворення, коли особа переміщається в центр тимчасового утримання осіб без громадянства та іноземців. Такі центри є на території РФ у Краснодарському краю і Ростовській області.

ПРО ЩО ПОВІДОМИЛИ В МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД

Останнє повідомлення українських юристів в Міжнародний кримінальний суд стосується колективного видворення 23 громадян України з Криму, що відбулося в ніч з 2 на 3 лютого 2018 року.

Як розповів Набухотний, ці громадяни приїхали у Крим для проведення будівельних робіт. Згідно з українським законодавством та нормами міжнародного права від них не вимагалося міграційних документів російського зразка. Однак після початку робіт в Євпаторії до них нагрянули представники окупаційної поліції міста Євпаторії, винесли адміністративні постанови так званого Євпаторійського міського суду про те, що при відсутності у них відповідного патенту вони повинні покинути «територію Російської Федерації», як називають окупаційні суди Крим. Після того, як чоловіки не виконали це рішення Євпаторійського суду, у день набрання чинності постанови, представники «поліції» затримали їх і відвезли до суду, щоб винести постанову про примусове видворення їх із території так званої Російської Федерації.

Це були аналогічні 23 рішення. Вони передбачали переведення та утримання осіб в центрах утримання іноземців та осіб без громадянства на території Росії. Але в силу природних причин – тоді якраз була буря над Керченською протокою, тому Росія просто «викинула» цих осіб на адмінмежу з Херсонською областю. І вони були без нічого, просто перейшли до нашого КПВВ «Каланчак». До винесення цих «рішень» вони перебували на морозі в КАМАЗі, очікуючи, що з ними буде далі.

«Саме про цей кейс ми і повідомили МКС. Він є гарною ілюстрацією всіх процесів, що відбуваються в Криму щодо видворення. Це повідомлення також містить посилання на наше дослідження щодо видворення 2000 осіб», – пояснив юрист.

ЧОМУ ВИДВОРЕННЯ ГРОМАДЯН – ВІЙСЬКОВИЙ ЗЛОЧИН

Заступник начальника відділу прокуратури АР Крим Андрій Андросов роз’яснив: кримінальний кодекс України містить 438 статтю про порушення законів і звичаїв війни. Ця стаття – відсильна, до міжнародної конвенції, ратифікованої Верховною Радою України. Ми говоримо про 4 Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни і стаття 49 цієї конвенції забороняє переміщення цивільного населення.

«Міжнародний кримінальний суд даний злочин відносить до категорії особливо тяжких, відповідальність за це передбачена статтями 7 і 8 Римського статуту – це злочини проти людства і військові злочини», – акцентував Андросов.

За його словами, в рамках національного кримінального законодавства переходимо до міжнародних конвенцій та через норми міжнародного гуманітарного права розглядаємо дані злочини в національному судовому процесі.

ПОВЗУЧЕ ЗАСЕЛЕННЯ КРИМУ ЧУЖИНЦЯМИ

Що робить Росія, виселяючи українців та іноземців і навіщо? Це один з прихованих механізмів зміни демографічної ситуації на півострові – акцентував Андросов.

І Римський статут, і 4 Женевська конвенція забороняють переміщення населення як окупуючої держави на захоплену територію, так і переміщення захищеного населення з окупованої території за межі цієї території.

Маємо три види складу. Колонізація, депортація і насильницьке переміщення.

Колонізація – заселення громадянами РФ півострова. У зв’язку з цим урядом Росії проводиться велика цілеспрямована політика: програми «земський доктор» та інші, що створюють відповідні умови для громадян РФ для переїзду на окуповану територію – і забезпечення пільговим житлом, і соціальні виплати, фінансування переїзду.

Друга складова – депортація, переміщення цивільного населення на територію РФ або третьої країни.

Третя складова – насильницьке переміщення, коли створюються умови, щоб резиденти Криму самі залишали його територію.

Перше, що зробила РФ в рамках «зачистки», нагадав адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський, – видворила громадян України, які відбували покарання чи очікували розгляд його кримінальної справи під вартою. Не менш 6000 українських громадян-ув’язнених були переміщені з Криму на територію РФ.

«Друге – це внутрішньо переміщені особи. Люди їдуть з Криму не тому, що хочуть його покидати, а тому що змушені. І політика РФ спрямована на те, щоб витіснити з Криму всіх нелояльних. А натомість – запросити своїх громадян, російських», – акцентував адвокат.

НАВІЩО РОСІЯ ЦЕ РОБИТЬ

За даними Регіонального центру прав людини, сьогодні в окупований Крим прибувають громадяни Росії з Сахаліну, Камчатки, Калінінграда, центральних регіонів. Представники практично всіх регіонів РФ їдуть в Крим.

«Звичайно, ці люди лояльні до російської влади і ніколи не підтримають деокупації Криму. І коли гостро стоїть питання повернення Криму під юрисдикцію України – вони будуть говорити про порушення їх прав, вони є постійними жителями і Україна не може так просто взяти і забрати їх собі», – пояснив Мартиновський.

І Росія піднімала питання про повторний референдум, нагадав він, де б жителі Криму визначилися, з ким вони хочуть бути. Але хто буде голосувати, коли там вже зараз кілька тисяч зайвих, лояльних Росії осіб? Зате кілька тисяч людей, які покинули цю територію, не зможуть висловити своє волевиявлення. За офіційними даними це близько 31 000 громадян. Але насправді їх як мінімум удвічі більше, вважає адвокат.

ПЕРЕМІЩЕННЯ І ВИДВОРЕННЯ ЛЮДЕЙ З КРИМУ – ЦЕ ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ

Одна з найбільших складнощів розслідування таких злочинів, пояснив Андрій Андрусів – велика кількість переселених та депортованих осіб не розуміють, що проти них вчинили військовий злочин.

Під час допиту потерпілих їм задається питання:
– А ви переїхали на материкову Україну з власної волі?
– Так, – відповідають.
– А коли?
– На початку 2014 року.
– А якщо б не окупація, ви переїхали?
– Ні, звичайно!
– А чому не захотіли залишитись?
– Не хотів приймати насильно громадянство, я його не просив. Але не міг користуватися медичними послугами, тому що немає громадянства, без якого немає поліса страхування.

«Тобто, створюються умови, без яких люди не стали б залишати півострів. І багато хто не розуміють цього», – зазначив Андросов.

ВЕЛИКІ МАЛЕНЬКІ ТРАГЕДІЇ

Кожен такий випадок – це маленька трагедія. Чи велика. Люди залишають рідних і близьких. Багато не зможуть завершити навчання, багато позбавляються можливості користуватися своєю власністю. Багато людей проживали в Криму за медичними показаннями – клімат підходив їм за станом здоров’я. Є приклади, коли видворенню піддалися люди, які народилися і прожили все своє життя в Криму. А видворення також означає заборону в’їзду на територію РФ, а, отже, – і Криму як мінімум протягом 5 років, а в окремих випадках – на 10 років.

«На сьогоднішній день можна сказати, що загальна кількість людей, які були піддані депортації або видворенню – складає близько 4000 чоловік. Дані нашого дослідження охоплюють період до травня 2018 року. Після цього процес триває. І за цей період, за нашими даними, близько 500 людей були виселені. Крім того, є 2700 рішень – закритих. Тобто ми знаємо, що це адміністративне покарання, але не знаємо, чи це видворення. І за нашими розрахунками ще як мінімум 1000 чоловік – були видворені», – розповів Роман Мартиновський.

ЩО ЗНАЄ ПРО ВИДВОРЕННЯ ЄВРОПА

За словами Мартиновского, Регіональний центр прав людини двічі проводив презентацію свого дослідження в рамках Парламентської Асамблеї Ради Європи. У червні 2018 року вона мала вузький характер і була пов’язана з питаннями дослідження міграційної політики Російської Федерації в Криму.

«Викликала дуже високий інтерес у представників багатьох країн Ради Європи. Тому другий раз презентували 22 січня 2019 на зимовій сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи. І інтерес до цієї теми не впав, а навіть збільшився. В рамках другої презентації ми показали, що таке видворення. Депортація є одним з елементів «зачистки» території», – розповів Мартиновський.

Загроза, яку створює Росія виселенням громадян з Криму, – не тільки для України. Це загроза для всього світу. Так як частина виселених осіб цілком може виявитися в будь-якій країні світу, а особливо – Європи, упевнені юристи.

ЯКА МОЖЕ БУТИ РЕАКЦІЯ МКС 

У грудні 2018 року юристи зустрілися з представниками офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, розповів Віталій Набухотний. Вони відзначили великий прогрес по вивченню ситуації в Україні та Криму. І висловили надію, що, можливо, навіть в 2019 році вже буде подана прокурором Міжнародного кримінального суду (МКС) відповідна санкція в палату попереднього провадження суду, щоб відкрити офіційне розслідування по ситуації в Україні. Після цього прокурор має право розглядати передбачувані злочини стосовно конкретних осіб.

«Але важливо, щоб і держава Україна щось робила. Як мінімум – в частині ратифікації Римського статуту. Офіс прокурора дивиться на державу зовсім інакше, коли вона є учасником Римського статуту. Учасники сплачують в скарбницю МКС, і офіс прокурора має перед ними більше зобов’язань, щоб займатися їх питаннями. Це не формальна, а скоріше фактична причина», – зазначив Набухотний.

Також Україні потрібно по максимуму проводити національні розслідування, щоб в суді виникало якомога менше питань – а що робить сама Україна?

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook