27 травня відбулася презентація екологічного дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації. Частина 1. Знищення дикої природи». Його підготувала команда КримSOS із залученням українських екологів.

За висновком експертів, які брали участь у підготовці цього дослідження, стан довкілля в Криму за роки окупації суттєво погіршився. Це зумовлено саме рішеннями місцевої окупаційної адміністрації Криму та федеральної влади РФ. Деякі екологічні проблеми Криму за роки окупації погіршилися, а деякі нові проблеми «принесла» із собою російська влада.

Найбільшої шкоди довкіллю Криму, за словами одного з авторів дослідження, еколога Олексія Василюка, завдало будівництво Керченського мосту та траси «Таврида», яка з’єднує окупований півострів з РФ. Також окупаційна влада знищує природу Криму проводячи безліч військових навчань. 

Також Олексій Василюк під час свого виступу нагадав, що Крим – унікальна природна територія, де мешкають багато унікальних видів рослин та тварин, які опинилися на межі вимирання через дії окупаційної влади.

«Є види рослин та тварин, які зустрічаються лише в Криму. Вони завжди були занесені до Червоної книги України. Україна дійсно вивчала та охороняла природу в Криму. Але у Червоній книзі РФ цих видів немає, бо в Росії вони не розповсюджені, а отже під охороною російських законів не перебувають. Ми навіть не знаємо чи ці види досі існують в Криму, бо ці рослини та тварини непримітні», – сказав Олексій Василюк.

Україна має збирати всі дані про нищення Росією довкілля на окупованих територіях України для подальшого використання цих фактів у міжнародних судах. Про це заявила під час своєї промови головна редакторка журналу «Екологія. Право. Людина» Олена Кравченко. На її думку українська громадськість має донести до влади цю ідею.

«Має працювати разом Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України з Міноборони, з МЗС, створювати спільні міжвідомчі робочі групи, включно з експертами від громадськості, які вже мають досвід вивчення збитків, нанесених довкіллю. Вже зараз громадськість спільним голосом може вимагати від влади розроблення методик вивчення нанесених збитків природі, збір цих фактів і підготовку до міжнародних судів», – сказала Олена Кравченко.

Аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко  під час презентації говорив про міжнародно-правове регулювання захисту довкілля в окупованому Криму.

Євгеній Ярошенко виділив три головні галузі міжнародного права, що регулюють екологічну ситуацію на півострові: це міжнародне право прав людини, гуманітарне та екологічне право.

Перші дві галузі регулюють проблеми довкілля поверхово і опосередковано, на відміну від міжнародного екологічного права. Але, сказав аналітик КримSOS, його застосування у справах проти РФ ускладнюється тим, що Росія підписала набагато менше, ніж Україна, конвенцій, що регулюють міжнародне екологічне право.

За словами Євгенія Ярошенка, існує 5 міжнародних інстанцій, куди Україна може звернутися для притягнення Росії до відповідальності за нищення нею довкілля окупованого Криму:

Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

Міжнародний Кримінальний суд;

Постійна палата Третейського суду в Гаазі;

Європейський суд з прав людини;

Комітет ООН з прав людини.

На думку координаторки юридичного напрямку КримSOS Ольги Куришко, дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації» стане початком документування і збору фактів порушень у сфері екології в окупованому Криму.

Повний текст дослідження.

Читайте також: Міжнародні експерти: РФ ігнорує екологічні проблеми на окупованих нею територіях України

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook