ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
2
8
1
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
2
8
1
В центрі уваги
Вчені української антарктичної експедиції повернулися з «уловом»
  18 May 2020 16:37
|
  172

Вчені української антарктичної експедиції повернулися з «уловом»

Вчені української антарктичної експедиції повернулися з «уловом»

Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) повернулися в Україну після майже 13 місяців роботи на станції «Академік Вернадський». І привезли багатий науковий «улов». 

Вони прилетіли в аеропорт «Бориспіль» 17 травня 2020 року евакуаційним рейсом із Лісабону, повідомляється на сайті Міносвіти.

Разом із ними повернулися учасники сезонного загону, які працювали на станції 3 місяці.

«Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак завдяки роботі команди НАНЦ, Посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року або ж законсервувати станції», – розказав керівник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.

Згадайте: Всупереч коронавірусу: Як українські полярники їдуть в Антарктиду

Полярники вирушили зі станції «Академік Вернадський» ще 24 квітня. 2 травня, після перетину найбільш штормового місця планети – протоки Дрейка – учасники експедицій прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Відтак через Сантьяго, Сан-Пауло, Лісабон повернулися в Україну.

Враховуючи затримку зимувального загону 25-ї УАЕ в дорозі з України в Антарктиду,  перезмінка на «Вернадському» цього року тривала 2 місяці – чи не найдовше в історії стації.

Усі полярники, що прибули в Україну, встановили спеціальний додаток «Дій вдома» та перебуватимуть вдома на самоізоляції.

В Антарктиді науковці виконували мультидисциплінарні дослідження, зокрема вивчали:

– зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року);
– зміни рівня моря, його солоності та температури;
– стан та динаміку «озонової діри»;
– вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні;
– космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо);
– стан навколоземної плазми;
– гірські породи;
– стан льодовиків;
– антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби);
– флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди — колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники);
– гніздування домініканських мартинів і поморників;
– популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані;
– популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації);
– склад антарктичних ґрунтів.

«І зимувальний, і сезонний загони блискуче впорались зі своїми завданнями. Отримані ними дані мають значну цінність не лише для української, але й для світової науки. Привезені зразки весь наступний рік оброблятимуться в багатьох лабораторіях університетів та академічних інститутів», – розповів Євген Дикий.

Читайте також: Неймовірні пригоди ветерана Андрія Мочурада: Автостопом до Антарктиди, російсько-українська війна і робота в гарячих точках Іраку і Сирії

Читайте «Чорноморку» в Telegram та Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені