28 квітня 2020 року набирає чинності Закон України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», повідомляє урядовий портал.

Законом визначені комплексні зміни законодавства, які полягають у наступному:

– закладається основа для можливості здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) дистанційної верифікації клієнтів, що є особливо актуальним в умовах поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

– зменшується з 17 до 4 кількість ознак фінансових операцій, про які СПФМ зобов’язані обов’язково повідомляти Держфінмоніторинг. Таким чином, СПФМ обов’язково інформуватимуть про фінансові операції, пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, публічними діячами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері;

– збільшується поріг (з 150000 грн до 400000 грн) для фінансових операцій, про які СПФМ зобов’язані інформувати Держфінмоніторинг;

– разом з переходом на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції суб’єктами первинного фінмоніторингу вводяться адекватні заходи впливу за порушення антилегалізаційного законодавства: від письмового застереження і штрафних санкцій у значних розмірах до анулювання ліцензії;

– розширюється коло СПФМ, до яких віднесено суб’єктів господарювання, які надають податкові консультації, осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами та постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;

– вдосконалюється процедура визначення кінцевих бенефіціарних власників;

– передбачаються механізми регулювання сфери обігу віртуальних активів, зокрема визначений регулятор для суб’єктів цієї сфери;

– здійснюється удосконалення механізму застосування цільових фінансових санкцій, відповідно до вимог 6 та 7 Рекомендацій FATF та Резолюції Ради Безпеки ООН 1267 та 1373, зокрема, запровадження процедури замороження активів та удосконалення положень щодо здійснення міжнародного співробітництва у зазначеному напрямку;

– запроваджується механізм покладання на третіх осіб для здійснення належної перевірки;

– встановлюються нові вимоги щодо супроводження переказів інформацією про ініціатора та одержувача коштів;

– вносяться зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, зокрема в новій редакції викладена стаття 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

Відповідно до пункту 7 розділу Х Закону, органи державної влади зобов’язані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом, а також забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

До введення в дію вказаних актів Державною службою фінансового моніторингу України спільно з суб’єктами державного фінансового моніторингу підготовлено рекомендації для суб’єктів первинного фінансового моніторингу – банківських та небанківських установ щодо подання з 28.04.2020 р. інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та постановки на облік нових видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що розміщені на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу.

Новий закон направлений на:

– реалізацію Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

– імплементацію в законодавство України вимог Директиви (ЄС) 2015/849 Європейського парламенту та Ради «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує перекази», які обов’язкові для впровадження членів Європейського Союзу та країн, які мають намір отримати членство в Європейському Союзі;

– виконання зобов’язань, взятих на себе Україною при підписанні Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ратифікованою Законом України від 16 вересня 2016 року;

– впровадження рекомендацій зазначених в Звіті експертів Комітету Ради Європи MONEYVAL, наданих за результатами п’ятого раунду взаємної оцінки України у сфері протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму, який затверджений на 55-му Пленарному засіданні MONEYVAL;

– виконання зобов’язань, визначених Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом, ратифікованим Законом України «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним банком України як Фінансовим агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором».

Цікаво: Водозабезпечення Криму: де зрада?

Читайте «Чорноморку» в Telegram та Facebook