ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
8
3
2
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
8
3
2
В центрі уваги
У Криму пропонують побудувати дев’ять опріснювальних заводів 
  01 Вересня 2021 15:02
|
  324

У Криму пропонують побудувати дев’ять опріснювальних заводів 

У Криму пропонують побудувати дев’ять опріснювальних заводів 

Російська держкорпорація «Ростех» розробляє варіанти будівництва в окупованому Криму до 2030 року дев’яти опріснювальних установок потужністю близько 1 млрд кубометрів прісної води в рік і потужностей на 900 МВт нової генерації для них на базі газових турбін власного виробництва.

«Ростех» готує для «уряду Криму» кілька можливих варіантів будівництва заводів з опріснення морської води з використанням своїх газотурбінних двигунів малої потужності ГТА-25 і ДТА-16,  передає Центр журналістських досліджень з посиланням на російське видання «Комерсант» та його джерела, знайомі з ходом обговорення.

Держкорпорація пропонує використовувати комбінований метод виробництва: чотири заводи загальною потужністю 100 млн кубометрів води з використанням методу випарювання, а решта п’ять – методом зворотного осмосу (проціджування морської води через спеціальну мембрану).

Оскільки опріснювальні заводи споживають багато електроенергії, для їх постачання може знадобитися близько 900 МВт нових потужностей, що становить приблизно половину діючої генерації Криму і Севастополя (приблизно 2 ГВт). В цілому нова генерація буде споживати в рік близько 600 млн кубометрів газу, який можна постачати по газопроводу Кубань-Крим.

Як пише видання, неясно, з яких джерел можна профінансувати такий масштабний проект.

За оцінками Олексія Фадєєва з Інституту проблем природних монополій, вартість будівництва ТЕС на 900 МВт із застосуванням турбін ГТА-25 може скласти 78 млрд руб. (біля 29 млрд грн), а ТЕС потужністю 564 МВт на таких турбінах – 49 млрд руб (більше 18 млрд грн).

Але поки уряд РФ розраховує витратити на дві опріснювальні установки в Криму лише 8 млрд руб. (біля 3 млрд грн) до 2024 року.

«Складність у тому, що для створення установок потрібно дороге імпортне обладнання, а регіон знаходиться під санкційним тиском. Це значні ризики для промислового партнера. Причому терміни будівництва, як правило, чималі (мінімум два-три роки)», – вважає віцепрезидентка Центру стратегічних розробок Тетяна Караваєва.

Вона зазначила, що застосування опріснювальних установок в Криму можливо виключно для вирішення локальних гострих дефіцитів, оскільки в країнах, які використовують ці технології – в Ізраїлі, Саудівській Аравії і на Мальорці – опріснення є крайнім точковим заходом.

25 вересня 2020 року так званий «глава Криму» Сергій Аксенов повідомив, що в Криму для вирішення проблеми водозабезпечення центральних регіонів півострова за дорученням президента РФ Володимира Путіна збираються побудувати установку для опріснення морської води.

17 грудня 2020 року президент РФ Володимир Путін заявив, що вирішувати проблему водозабезпечення окупованого Криму за рахунок опріснення морської води дорого. За його словами, на півострові є достатні запаси прісної води, її треба тільки ефективно використовувати. Крім того, є ідея шукати прісну воду під Азовським морем.

Однак Аксенов всупереч заяві Путіна продовжив запевняти, що в Криму потрібно опріснювати морську воду. 22 грудня він повідомив, що будівництво опріснювальної установки на півострові стартує з 1 січня 2021 року. Кошти на будівництво опріснювачів включили до федеральної цільової програми (ФЦП) соціально-економічного розвитку регіонів РФ.

5 травня 2021 року російський віце-прем’єр Марат Хуснуллін, який курирує окупований Крим в уряді РФ, заявив, що остаточне рішення про будівництво на півострові опріснювальної установки ще не прийнято. Цей захід розглядається тільки як крайній варіант.

Також важливо: Розвінчання міфів про воду для Криму: фільм «Крим. Зневоднення»

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2021Всі права захищені