23 листопада 2019 року Україна згадує всіх безневинно замучених страшною голодною смертю.

О 16.00 год. в цей день оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам’ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

Ось про що не можна забувати українцям.

Голодомор в Україні 1921 – 1923 – масове знищення корінного українського населення з ознаками етнічної чистки через мор голодом головно у південних областях Української СРР, в 1921–1923 роках, спричинене конфіскацією у селян і вивезенням хліба з УСРР до Російської СФРР, Західної Європи та Америки радянською владою в Українській СРР, під тиском влади Радянської Росії. В середньому по територіях, де компактно на той час мешкали українці, урожай був трохи нижчим від норми через посуху на півдні Української СРР, Кубані та Поволжі.

Голодомор 1932 – 1933 років – масовий, навмисно зорганізований радянською владою, призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. За даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

Третій голодомор, який влаштувала народам СРСР російсько-комуністична диктатура у 1946–1947, був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам в соціалістичному таборі. Так 1946 з СРСР вивезено 350 тисяч тонн зерна до Королівства Румунія, у 1947 – 600 тисяч тонн зерна – до Чехословацької республіки, за тих два роки Польська республіка отримала з Радянського Союзу 900 тисяч тонн хліба. А в Молдавській РСР й південних областях Української РСР шаленів голод і лише за перше півріччя 1947 офіційно зареєстровано 130 випадків людоїдства.

Сьогодні в Україні діє Національний музей Голодомору-геноциду – центр вшанування пам’яті жертв Голодомору та єдиний національний музей історії геноциду українців. Тут підготували освітні, виставкові, наукові проекти до 86-их роковин Голодомору 1932-1933 років.

«Сьогодні Україна – суверенна та незалежна держава, а ми, її народ, обираємо шлях, яким наша країна йтиме в майбутнє. Та лише знаючи історію, досліджуючи та аналізуючи її, ми зможемо протистояти ненависті, обстоювати права людини та запобігати будь-яким проявам нетерпимості», – йдеться на сайті Музею.

Програма Дня пам’яті жертв-2019 від Музею:

23 листопада о 16:00, Музей Голодомору – Всеукраїнська акція «Запали свічку».

23 листопада 16:30, Музей Голодомору – музичний вечір «У пошуках зерна істини» від «Сестер Тельнюк».

23 листопада о 18:30 та 24 листопада о 16:00, Музей Голодомору — вистава «Контра» від Київського театру Veritas.

26 листопада, Музей Голодомору – презентація виставки витинанок Дарії Альошкіної «Мереживо пам’яті». Виставка діятиме до 10 січня 2020 року.

29 листопада о 14:00, Музей Голодомору – лекція Єгора Олєсова «Джонс чи Тентен? Історія свідків».

30 листопада 2019, о 14:00, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (історичний факультет) –  презентація Музею Голодомору та Інституту дослідження Голодомору на Історичному фестивалі LEGIO Historica V.

5 грудня о 14:00, Музей Голодомору – лекція Олеся Саніна «Поводир» і його час.

У програмі можливі зміни. Деталі є на сайті музею.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook