ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
3
9
9
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
3
9
9
В центрі уваги
Шості роковини трагедії: Як загинув Іл-76 під Луганськом
  14 Червня 2020 02:31
|
  792

Шості роковини трагедії: Як загинув Іл-76 під Луганськом

Шості роковини трагедії: Як загинув Іл-76 під Луганськом

У ніч на 14 червня 2014 року бойовики проросійських збройних формувань збили транспортник Іл-76МД української армії. Він саме заходив на посадку в Луганський аеропорт. Всі, хто був на борту, загинули: 9 членів екіпажу і 40 військовослужбовців 25-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ.

Пройшло 42 доби, перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, у Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев’ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста.

Ця історія стала однією із перших масштабних трагедій у низці жахливих історій війни із Росією, яка розпочалась шість років тому.

Важливо: Нам потрібен план: про стосунки з Росією, яка руйнується

Влітку 2014 року аеропорт Луганська був одним з головних стратегічних об’єктів під час боїв за Луганську область. Його утримували бійці 80-ї львівської десантної бригади, однак саме летовище опинилося в оточенні російських окупаційних сил. Околиці аеропорту вони вже контролювати не могли. Командування вирішило збільшити кількість своїх сил, щоб у перспективі відрізати Луганськ від російського кордону.

Зробити це вирішили за рахунок сил іншого десантного підрозділу – 25-ї дніпропетровської бригади. Людей перекидати разом з бойовою технікою до Луганська планували трьома літаками Іл-76МД. Вночі 14 червня вони з десятихвилинним інтервалом вилетіли з Дніпропетровська.

Перший літак успішно приземлився у Луганському аеропорту, його почали розвантажувати. Але другий збили при заході на посадку. Третій літак, отримавши інформацію про долю попередника, пішов на розворот і повернувся до Дніпропетровська. Перший Іл-76МД тиждень залишався у Луганському аеропорту. Вибратись він зміг лише за тиждень, завдяки прикриттю негоди. Це був останній літак, який вилетів з Луганська після початку бойових дій.

За даними розслідування, на висоті близько 500 метрів у збитий літак влучила ракета переносного зенітного комплексу (ПЗРК) «Ігла». Згодом, неподалік від місця катастрофи, виявили дві відстріляні труби від цього комплексу (другу, як вважають експерти, пілоти змогли нейтралізувати тепловою пасткою). У 2017 році СБУ оприлюднили результати свого розслідування про те, хто саме з бойовиків невизнаної «ЛНР» причетний до збиття літака.

Також припускають, що Іл-76МД обстріляли ще й із зенітно-артилерійської установки.

За інформацією спецслужби, групи з ПЗРК організовували тодішній командир «батальйону “Зоря”» Ігор Плотницький (який згодом очолить «луганську республіку», а за кілька років буде зміщений з посади внаслідок перевороту), його заступник Андрій Патрушев, а також командир групи «Витязь» Олександр Гурєєв.

У 2019 році Служба безпеки зробила нову заяву. У спецслужбі наголосили, що мають неспростовні докази: рішення про збиття було прийняте в Кремлі та приведене у дію позаштатним підрозділом Головного управління Генштабу Збройних сил РФ, відомим як «приватна військова компанія “Вагнера”».

Як наголосили у спецслужбі, «злочинний наказ віддав безпосередньо командувач 58-ю армією ЗС РФ генерал-майор Євгеній Нікіфоров», якого в той час відправили у відрядження на Донбас для виконання військових завдань. Більше того, виконавці вбивства українських воїнів – Дмитро Уткін, Андрій Гуральов та Андрій Лебедєв, після повернення в Росію були відзначені Путіним офіційними державними нагородами «Орденами Мужності».

З української сторони відповідальність поніс тодішній начштабу Антитерористичної операції генерал-майор Віктор Назаров. 27 березня 2017 року Павлоградський міський суд Дніпропетровської області визнав винним у службовій недбалості, що призвела до загибелі льотчиків і десантників, генерал-майора Віктора Назарова. За версією прокуратури, Назаров знав про можливий теракт, але все ж відправив літак на виліт. Назарову призначили покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. Він подав апеляцію, розгляд якої триває й досі. Наразі генерал Назаров перебуває на волі та продовжує працювати. Остаточний вирок Апеляційний суд Дніпропетровської області може оголосити йому вже 16 червня.

Більше про те, як боролись за притягнення Назарова до відповідальності, читайте тут.

У пам’ять про збитий Іл-76МД в Мелітополі встановили меморіал з написом: «Десантники не помирають – вони йдуть у небо».

Якщо раптом сьогодні матимете можливість зупинитись на хвилину – подивіться у небо, куди пішли десантники. І пам’ятайте про тих, кого забрала російська агресія, яка триває вже шостий рік.

Екіпаж літака Іл-76:
Буркавцов Володимир (1976-2014), бортовий авіатехнік, гвардії старший лейтенант;
Бєлий Олександр (1976-2014), командир екіпажу, гвардії полковник;
Д’яков Михайло (1968-2014), керівник повітряно-вогневої тактичної підготовки, гвардії майор;
Ковалик Олександр (1972-2014), старший повітряний стрілець, гвардії прапорщик;
Козолій Олександр (1984-2014), старший бортовий авіатехнік, гвардії старший лейтенант;
Ментус Віктор (1982-2014), старший повітряний радист, гвардії прапорщик;
Павленко Олег (1971-2014), старший технік, гвардії старший лейтенант;
Скочков Ігор (1977-2014), штурман авіаційної ескадрильї, гвардії капітан;
Телегін Сергій (1971-2014), керівник технічно-експлуатаційної служби авіаційної ескадрильї, гвардії капітан.

25-та повітрянодесантна бригада:
Авдєєв Костянтин, старший навідник, старший солдат;
Авраменко Олександр, стрілець-зенітник, солдат;
Алтунін Валерій, командир взводу, старший лейтенант;
Бабан Віталій, командир відділення, сержант;
Бахур Віталій, заступник командира батареї-інструктор з ПДП, старший лейтенант;
Бондаренко Віталій, гранатометник, солдат;
Гайдук Ілля, солдат;
Гончаренко Сергій, командир гармати, молодший сержант;
Горда Анатолій, старший механік-водій, старший солдат;
Грабовий Валерій, заступник командира батареї, старший лейтенант;
Дмитренко Андрій, солдат;
Добропас Сергій, стрілець-зенітник, старший солдат;
Дубяга Станіслав, стрілець-зенітник, солдат;
Каменєв Денис, стрілець-помічник гранатометника, старший солдат;
Кива Владислав, водій-машиніст заправної машини, молодший сержант;
Ковальчук Юрій, командир бойової машини, сержант;
Коренченко Олег, солдат;
Коснар Павло, командир відділення, молодший сержант;
Котов Олександр, стрілець-зенітник, солдат;
Кривошеєв Сергій, механік-водій, солдат;
Кузнецов Антон, стрілець-зенітник, старший солдат;
Кулібаба Руслан, водій-заправник, сержант;
Кучерявий Сергій, командир відділення, молодший сержант;
Левчук Павло, стрілець-зенітник, солдат;
Лісной Сергій, механік-водій, солдат;
Ліфінцев Олег, водій-заправник, старший солдат;
Малишенко Тарас, стрілець-зенітник, солдат;
Манулов Сергій, технік, старший прапорщик;
Мірошниченко Сергій, старший навідник, старший солдат;
Москаленко Сергій, солдат;
Ніконов Павло, стрілець-зенітник, солдат;
Проньков Ростислав, солдат;
Рєзніков Євген, командир гармати, сержант;
Самохін Антон, слюсар-монтажник, старший солдат;
Санжаровець Артем, старший солдат;
Скалозуб Артем, старший навідник, старший солдат;
Токаренко Ігор, механік-водій, солдат;
Шостак Сергій, стрілець-зенітник, старший солдат;
Шульга Андрій, солдат;
Шумаков Сергій, старший стрілець, сержант.

Читайте також: Загиблі у травні захисники України: вічна пам’ять

«Чорноморка» в Telegram та Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені