ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
3
5
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
3
5
В центрі уваги
Резонансне вбивство волонтера в Бахмуті. Що буде далі зі злочинцем?
  06 Грудня 2019 17:33
|
  761

Резонансне вбивство волонтера в Бахмуті. Що буде далі зі злочинцем?

Резонансне вбивство волонтера в Бахмуті. Що буде далі зі злочинцем?

Сьогодні в лікарні в Лимані помер волонтер і проукраїнський громадський діяч Артем Мірошниченко. 

На нього напали в рідному Бахмуті 29 листопада. Знайшли Артема на вулиці з важкими травмами голови. Після складної операції він перебував у комі на штучній вентиляції легенів.

Злочинців знайшли швидко – на наступний день. Ними виявилися двоє неповнолітніх жителів Бахмута, один із яких вже має судимість за грабежі. Але він, за словами поліцейських, тільки спостерігав. Бив Артема другий – 16-річний підліток, член місцевого «спортивного» клубу. На допиті він заявив, що нібито вирішив «потренуватися» на Артемі та перевірити свої «бійцівські навички». За словами поліцейського, він бив Мірошниченка руками і ногами, а коли волонтер був уже без свідомості, вдарив його головою об тротуарну плитку. Все це зафіксувала камера спостереження.

Місцеві журналісти і громадські активісти впевнені – це не просто «хуліганка». Адже вся сім’я Мірошниченка зайняла активну проукраїнську позицію з перших днів війни. У 14 році Артем Мірошниченко плів маскувальні сітки для бійців, допомагав будувати зміцнення на підступах до міста, незважаючи на дуже скромний достаток, постійно допомагав грошима, а як тільки в Бахмуті з’явився госпіталь Нацгвардії – допомагав на кухні готувати бійцям їжу. За словами місцевих волонтерів, Мірошниченко «надраяв тонни картоплі своїми руками». Також він модерував міську патріотичну групу в соціальних мережах, допомагав місцевим зоозахисникам відловлювати і пристроювати бездомних тварин. А також з початком війни Артем перейшов на українську мову і відтоді принципово не говорив російською. Саме це, на думку бахмутців, вартувало патріоту життя.

Журналістці Єлизаветі Гончаровій, яка писала про резонансну справу, вдалося поговорити зі свідком, який на правах анонімності повідомив: Артема побили за українську мову. За його словами, в той вечір хлопці були п’яні і спочатку просто хотіли «домахатися». Але почувши відповідь українською, запалилися і наказали Артему «говорити нормальною мовою». А після цього – почали його бити. За словами Єлизавети, свідок у поліції або в суді говорити відмовився, бо боїться долі Мірошниченка … І тому є цілком вагомі причини.

Адже станом на хвилину, коли пишеться цей текст, тепер уже вбивця сидить собі вдома. Так-так, не в ізоляторі, а саме вдома. 2 грудня в Бахмуті суд обирав запобіжний захід для того самого 16-річного підлітка.

І з перших же хвилин тут розігрався цілий спектакль. Спочатку адвокат підозрюваного на прохання говорити державною мовою, відмовилася, заявивши, що «у нас всі розмовляють російською». Так само відреагував і підозрюваний: заявив, що української не розуміє, і потребує перекладача. Після цього адвокат зажадала, щоб засідання проходило в закритому режимі, щоб «психологічно не травмувати дитину». У відповідь суддя … видалив родичів, всіх вільних слухачів, журналістів і громадських активістів із залу. І хоча, здавалося б, все очевидно, після 5 годин засідання, суддя Олександр Любчик раптом відпустив неповнолітнього вбивцю під домашній арешт.

Після того, як пішов резонанс, і про жахливий злочин написали ряд ЗМІ, сім’ї Артема було складно знайти адвоката. Готових захищати інтереси Мірошниченка шукали навіть через Facebook, так як адвокати зі всієї області братися за справу відмовлялися. Зате вся країна відгукнулася на заклик про збір грошей на ліки. Але, не дивлячись на всі зусилля лікарів, сьогодні Артема не стало.

На його сторінці в Facebook було написано кредо: «Лише об’єднавшись разом ми переможемо ворога, відродимо, та збережемо свою країну». І для Артема Мірошниченка це були не просто слова. Він дійсно віддавав усього себе своїй країні і жодна патріотична справа в Бахмуті не минала без його участі.

Сьогодні багато друзів і соратників Артема діляться своїми спогадами про нього. «Людина, яка приходила на допомогу за першим покликом, про що б я його не попросила. Скільки разів він допомагав мені діставати кішок і собак з підвалів і люків. Останній раз навіть у свою відпустку Артем прийшов мені допомогти, поліз у люк і дістав кошенят. Так, я втратила справжнього друга, якого мені не замінить ніхто», – написала на своїй сторінці в соцмережах бахмутська активістка Наталія Жидкова.

Анна Арич-Шумка згадує про Артема так: «Був світлою і доброю людиною. Настільки добрий був, що часто сварила його, тому що не можна бути настільки м’яким. Прочитала, що, коли Бахмут був в окупації, вони з братом ставили жовто-сині мітки, щоб люди знали, що в Бахмуті є проукраїнські люди. І зрозуміла, що цей хлопець сильніший, ніж я думала».

Про місце і час похорону буде відомо пізніше. «Чорноморка» приносить свої співчуття рідним і близьким Артема Мірошниченка, а також сподівається на справедливе рішення суду щодо тих, хто позбавив його життя.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені