Комітет ВРУ погодив рішення Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до плану державних оборонних закупівель на 2021 рік, проект якого був підготовлений ще 8 вересня, повідомив міністр оборони Олексій Резніков, йдеться на урядовому порталі.

Міністр відзначив, що наразі триває детальний аналіз причин, які призвели до певних затримок з реалізацією оборонного замовлення, щоб запобігти їм на майбутнє.

«Наша мета – зробити процес виконання оборонного замовлення максимально захищеним від впливу будь-яких негативних чинників. Серед них є як суб’єктивні, так і об’єктивні обставини. Зокрема, новий закон про оборонні закупівлі працює перший рік, нормативна база для його функціонування сформована ще не повністю. Її створення буде предметом моєї особливої уваги. Водночас є речі, які для мене були неочікуваними.

Скажімо, Україна виконала усі необхідні умови і дотрималася усіх процедур, щоб придбати обладнання для армії через спеціальну закупівельну організацію НАТО, яка вважається найбільш прозорим механізмом. Однак українські контракти були заблоковані з політичних причин однією з держав-членів Альянсу. Це завдання – для військової дипломатії, розвиток якої входить до переліку моїх найголовніших пріоритетів. Епідемія COVID-19 також позначається негативно. Адже через карантини і локдауни затримувались поставки комплектуючих, які Україна імпортує. Це додатковий стимул інвестувати у розвиток українських виробництв. Я вже говорив про це з моїм колегою – Міністром стратегічних галузей промисловості Павлом Рябікіним, адже і між двома відомствами має бути консолідована робота, бо замовник, звісно, Міноборони, але Мінстратегпром планує реалізацію оборонного замовлення», – підкреслив Резніков.

Для активізації забезпечення ЗСУ сучасними озброєнням і технікою Міноборони планує здійснити комплексну оцінку змісту закупівель. Щоб зробити їх адекватними сучасним викликам і загрозам, а також привести у відповідність з програмними документами у сфері оборонного планування.

«Ми будемо визначатися спільно з командуванням ЗСУ і Генеральним штабом. Наприклад, є дослідно-конструкторські розробки, які тривають 15-20 років без ознак практичного результату і з неясними перспективами. За цей час технології зробили кілька кроків уперед. Треба прагматично оцінити – чи є сенс ту чи іншу роботу продовжувати? Чи варто її припинити і сконцентрувати ресурси на тих напрямках, які наші військові визначать як найбільш перспективні? Це складні рішення, оскільки роками витрачалися бюджетні кошти. Але їх треба приймати, якщо ми прагнемо отримати сучасну боєздатну армію. Також необхідно затвердити програми розвитку Збройних Сил та розвитку озброєнь. Тоді робота стане більш системною і отримає чіткіші критерії оцінювання результатів», – зазначив Олексій Резніков.

Нагадаємо, два міністерства не виконали указ президента щодо оборонних закупівель.

Читайте також: Нардеп: ВРУ прискіпливо аналізує Державне оборонне замовлення