Законопроєкт про корінні народи визначає поняття і правовий статус корінних народів України. Загалом їх на території країни три – кримські татари, караїми та кримчаки. Що зміниться після ухвалення законопроєкту і чи допоможе він в питанні деокупації півострова –  розповів постійний представник України в АР Крим Антон Кориневич, передає телеканал «Дом».

Що дає законопроєкт з юридичної точки зору

Цей законопроєкт є дуже важливим для роботи по треку захисту прав та інтересів корінних народів. В Конституції України в декількох статтях закріплено те, що в Україні є корінні народи і національні меншини. Тобто дається розуміння про те, що це дві різні категорії, і про те, що корінні народи теж в Україні є.

У 2014 році на рівні постанови Верховної Ради України кримськотатарський народ був визнаний корінним народом. Але цього не достатньо. Тому що Конституція говорить про те, що статус, права та інтереси корінних народів повинні регулюватися законом. Саме зараз такий законопроєкт був ухвалений Верховною Ради України.

Цей законопроєкт остаточно знімає питання щодо того, хто такі корінні народи, хто до них відноситься, які права і інтереси є у корінних народів, на що вони мають право, як можуть працювати їх представницькі органи.

Цей документ розвиває те, що записано в Конституції України про корінні народи. І розвиває положення, ухвалені Верховною Радою в 2014 році про те, що кримськотатарський народ є корінним. Тому що це було тільки постанова, воно не може регулювати всі права і інтереси. Цей закон йде далі і глибше. Не можу не зазначити, що ухвалення цього закону є історичним моментом, на який кримськотатарський народ чекав дуже багато років після повернення їх з депортації.

Чи допоможе законопроєкт звільнити незаконно ув’язнених кримських татар

Ухвалення цього законопроекту позитивно позначається на тому, що ми показуємо наше бажання і наші можливості реально працювати по темі Криму, по темі деокупації і реінтеграції Криму.

Це показує здатність держави займатися цим питанням. І не тільки з нашими міжнародними партнерами говорити про те, щоб в міжнародних правових актах, в резолюціях міжнародних організацій закріплювалися питання порушень прав корінного кримськотатарського народу.

Чи стратегія розвитку кримськотатарської мови та закон про скасування економічної зони «Крим» сприятимуть деокупації Криму

«Безумовно. Ми тепер ліквідували вільну економічну зону Крим. Це дуже добре. Цей закон взагалі не повинен був існувати, а існував 7 років. Тому вчора дійсно був великий кримський день у Верховній Раді, і те, що і законопроєкт про корінні народи підтримали, і законопроєкт про ліквідацію вільної економічної зони Крим – це дуже позитивні речі. 

Крім того, скажу, що ще в березні була ухвалена Стратегія деокупації і реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя. Дуже скоро повинна бути готова Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки із затвердженням алфавіту на основі латинської графіки.

Ухваленням кожного такого нормативно-правового акта, закону або указу президента, розпорядження уряду ми наближаємося до деокупації і реінтеграції. По суті, ми закриваємо ті прогалини, які не були закриті раніше. Це внутрішня робота з деокупації і реінтеграції Криму.

Безумовно, ми думаємо, що це дуже важливо саме в контексті підготовки до установчого саміту «Кримської платформи». Ми себе показуємо як держава, яка самостійно готова активно працювати всередині, в рамках своєї юрисдикції з питань деокупації і реінтеграції Криму».

Читайте також: Кориневич: на Північно-Кримському каналі будують дамбу, яка не пустить воду в Крим

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook