Керівництво Постійного представництва президента України в АР Крим зустрілося з членами Меджлісу, представниками Світового конгресу кримських татар, делегатами Курултаю і членами громадських організацій. Обговорили участь кримських татар у діяльності органів державної влади та формуванні державної політики щодо окупованих територій, про визначення статусу кримської автономії та про визволення кримських політичних в’язнів. 

Про це передає «Центр журналістських розслідувань» з посиланням на сюжет ATR. 

Про кримських татар і владу

Народний депутат Мустафа Джемілев повідомив, що після президентських і парламентських виборів відбулося лише дві зустрічі керівництва Меджлісу з першими особами української влади з президентом України Володимиром Зеленським у серпні 2019 року і з прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком – у грудні 2019 року. 

Джемілєв нагадав, що на обох зустрічах представники Меджлісу піднімали перед керівництвом України два основних питання.

«Про уповноваженого Кримськотатарського народу при президенті, і друге питання – про внесення змін до Конституції та інших законодавчих актів, в тому числі й про статус корінного народу. На все президент дав позитивні відповіді. Сказав, що буде розглянуто, і швидше за все, він підтримає це. З приводу кандидата – було чітко сказано, що ми пропонуємо, аби голова Меджлісу був постійним представником – уповноваженим при президенті. Але, на жаль, пройшло стільки часу, і ніякого руху в цьому питанні немає», – сказав Джемілєв.

За його словами, Зеленський зауважив, що зміна статусу не вплине на деокупацію Криму, але буде правильним кроком у відновленні прав кримськотатарського народу.

Крім того, Джемілєв стверджує, що прем’єр-міністр Олексій Гончарук запропонував надати йому перелік кандидатур представників кримськотатарського народу до всіх відомств.

Про звільнення кримських політв’язнів

Також Джемілєв пояснив, чому у списках обмінів утримуваними особами, які вже відбулися, немає представників кримськотатарського народу.

«Ставлять питання, чому в усіх цих обмінах не фігурують представники корінного народу. Які умови обміну? У нас там сидять досить ідейні люди. Просто так, за бандитів вони не хотіли б бути звільнені. Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз вже кілька разів сказали: якби ми знали, що нас обмінюють на бандитів, на терористів – ми б відмовилися», – розповів Джемілєв.

За словами заступниці постійного представника президента України в АР Крим Таміли Ташевої, представникові президента в АР Крим Антону Кориневичу повідомили в Офісі президента про роботу зі звільнення кримських політв’язнів перед обміном утримуваними особами, який відбувся 29 грудня 2019 року.

«Іде робота над звільненням кримських політв’язнів, які знаходяться на території Криму або Російської Федерації. Зараз організація родичів політв’язнів займається тим, що надають списки для уточнення, але дуже важливо, і ми з Рефатом Ага про це говорили, щоб до цього процесу був залучений Меджліс кримськотатарського народу. Ми це можемо робити спільно, комунікувати, тому що розуміємо, що переважна кількість людей, які знаходяться в місцях позбавлення волі, є кримськими татарами», – сказала Ташева.

Народний депутат Ахтем Чийгоз висловив думку, що до звільнення утримуваних Росією кримських громадян України треба підходити диференційовано.

«Є реальні терміни – наприклад, у Руслана Зейтуллаева, і є хороший хлопець – письменник Семена, але він умовно сидить, і він може потерпіти», – сказав Чийгоз.

Про допомогу родинам політв’язнів

Перша заступниця постійного представника президента України в АР Крим Дар’я Свиридова розповіла про види допомоги в’язням Кремля та їхнім сім’ям, які передбачає проєкт закону, що наразі готується до подання в парламент. 

«Це щорічна разова грошова допомога родинам. Це разова допомога у разі смерті особи в полоні. Це разова допомога після звільнення на адаптацію та відновлення. Це медична і психологічна допомога після звільнення і психологічна допомога близьким, коли людина знаходиться в полоні. Це правовий захист – як на підконтрольній території, так і компенсація на правовий захист на окупованих територіях чи на території іншої країни на момент ув’язнення. Це сприяння оформленню та видачі паспортів після звільнення – як з’ясувалося, це величезна проблема. Це надання житла особам, чиє єдине житло залишилось на окупованих територіях. Це захист трудових прав, це відстрочка від боргових платежів – банківських та інших – на час позбавлення волі та півроку після звільнення. Це надання пільгових умов для освіти дітей полонених», – перелічила Свиридова.

Також, за її словами, готується концепція державної політики щодо подолання наслідків збройного конфлікту, яка окреслюватиме, що має робити держава, і те, що вона для подолання наслідків збройного конфлікту робити не може виходячи з міжнародно визнаних підходів.

Про незаконний бізнес у Криму

Народний депутат Мустафа Джемілєв звернув увагу на незаконну діяльність українських компаній в окупованому Криму і запропонував протидіяти їм.

«Є фірми, які мають головну частину на материковій Україні, але і там (на окупованій території – ред.) вони діють. Давайте створимо групу з підключенням Служби безпеки, нашої інформаційної служби, всі ці матеріали по фірмах – українських і іноземних, які там є – зробимо заяву, і всередині країни щодо цих фірм вжиємо методи реагування», – сказав Джемілєв.

Власник телеканалу ATR Ленур Іслямов поскаржився на те, що після будівництва нових КПВВ на адміністративному кордоні з Кримом там не знайшлось місця для громадського формування «Аскер», яке свого часу брало участь у торговій блокаді окупованого Криму.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook