Під час форуму Експертної мережі Кримської платформи 6 серпня у Києві представили цілі та завдання підгрупи з прав людини та міжнародного гуманітарного права, пише Центр журналістських досліджень.

Всього наразі  створено сім тематичних робочих груп Експертної мережі КП:

– Політика невизнання та санкції;

– Права людини та міжнародне гуманітарне право;

– Безпековий трек;

– Економіка та екологія;

– Культурна спадщина Криму;

– Гуманітарна політика;

– Відновлення прав корінних народів.

Як розповіла заступниця голови правління Крим SOS Ольга Куришко, мета робочої групи – ініціювання інклюзивного діалогу з міжнародними експертами для того, щоб працювати над наслідками і проблемами, які були спричинені окупацією.

«Перше наше завдання – це інформування. Ми намагаємось інформувати на державному та міжнародному рівнях про реальну ситуацію на тимчасово окупованих територіях, про те, які права порушуються. Це особливо важливо, оскільки РФ проводить масштабну програму дезінформації. Другий напрямок – це моніторинг, верифікація та фіксація порушень прав людини, документування на ТОТ: ми фіксуємо факти насильницьких зникнень, переслідування, катування, порушення права на мирні зібрання», – розповіла Ольга Куришко.

Крім того, серед завдань підгрупи: захист інтересів осіб, позбавлених волі з політичних мотивів, допомога членам родин жертв насильницьких зникнень, правова, соціальна, економічна, юридична допомога ВПО та жителям Криму.

«Наші задачі – це й сприяння у притягненні до відповідальності представників органів окупаційної адміністрації і збройних формувань РФ, які причетні до окупації та порушень прав людини, які є воєнними злочинцями. Це й надання експертизи для державних установ, міжнародних партнерів», – підкреслила заступниця голови правління Крим SOS.

Координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак нагадала, що саме правозахисні організації працюють з початку тимчасової окупації Криму й документують там міжнародні злочини.

«Правозахисна спільнота була найактивнішою серед неурядових організацій стосовно теми Криму, і це зрозуміло, оскільки Україна вперше стикнулась саме у Криму із масштабними порушеннями прав людини. Йдеться навіть не про тонни аналітики, а про збір і подання доказів до міжнародних судових інстанцій: МКС, ЄСПЛ. Це дуже важливо у контексті притягнення до відповідальності осіб, причетних до окупації, злочинів проти людяності», – підкреслила Марія Томак.

За словами правозахисниці, порушення прав людини в Криму та кримські питання недостатньо комунікувалися з експертною спільнотою у світі, через що там панують міфи, зокрема, про статус півострова.

«Ми розуміємо, що збір доказів, документування були б неможливі без людей, які залишаються в окупованому Криму. Варто їм подякувати. Тому однією з наших задач залишатиметься підтримка цих людей, які наразі наражають себе на небезпеку. Крім того, нам потрібно виходити на новий рівень міжнародного спілкування з нашими колегами-експертами, щоб уникнути, зокрема, розповсюдження російських наративів та міфів», – сказала Томак.

Окремим напрямком роботи підгрупи буде впровадження санкцій через порушення прав людини у тих країнах та об’єднаннях, де є для цього законодавчі можливості. Правозахисники вже розробили рекомендації до українського уряду, зокрема, вони наголошують на ухваленні закону про правовий та соціальний захист полонених та заручників у Криму та на Донбасі, розслідуванні міжнародних злочинів, які вчиняються в Криму, впровадження санкцій, пов’язаних із порушенням прав людини.

Підгрупу з політики невизнання спроби незаконної анексії Криму та Севастополя Російською Федерацією та санкційної політики представила головна редакторка Центру журналістських ​​​розслідувань Валентина Самар.

У експертну підгрупу входять українські дослідники та експерти з кримської тематики – юристи-міжнародники, науковці, економісти, журналісти-розслідувачі. Більшість з експертів підгрупи усі роки окупації півострова досліджували економіку, демографію та колонізацію півострова, моніторили незаконний перетин державного кордону України літаками та човнами.

Експертна підгрупа аналізуватиме, як працюють санкції проти Росії, розроблятимуться рекомендації для її ефективності. Серед членів підгрупи є співавтори законопроєктів про перезавантаження санкційної політики України.

«Найбільшим порушником санкцій в Криму є сама Україна, український бізнес та українські олігархи. 2014 року влада розповсюдила на Крим режим вільної економічної зони, що дозволяв українському бізнесу все те, що забороняється західними санкціями, – інвестувати в Криму, відкривати там бізнес, купувати активи, видобувати нафту, газ та працювати у заборонених санкціями США секторах. На початку липня Верховна Рада скасувала закон про вільну економічну зону «Крим», утім, ця ганебна сторінка ще не закрита, бо президент України не підписав або не ветував документ», – каже Самар.

Також ця підгрупа займатиметься журналістськими розслідуваннями порушень санкційного режиму, викриттям схем обходу санкцій, корупційних схем та інформуванням про це урядів та широкої громадськості.

Головна мета підгрупи – підвищення ефективності політики невизнання окупації та санкції задля деокупації Кримського півострова. Для цього працюватимуть над кодифікацією політики невизнання, збільшенням кількості країн, які її підтримують, зокрема, з кримськими санкціями, перезавантаженням санкційної політики України, її західних партнерів й синхронізацією списків та підстав її застосування.

Підгрупа розглядає санкції як частину політики невизнання окупації, аж допоки Україна повністю не відновить контроль над Кримським півостровом.

Читайте також: Крим за деокупацію: біля Сімферополя з’явилися відповідні написи