ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
1
1
1
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
1
1
1
В центрі уваги
Екологічна свідомість українців: як миряться виживання, бідність і клімат
  15 November 2019 10:31
|
  75

Екологічна свідомість українців: як миряться виживання, бідність і клімат

Екологічна свідомість українців: як миряться виживання, бідність і клімат

Світ відносно недавно масово зацікавився проблемами, пов’язаними зі зміною клімату. Тому що ці зміни, кажуть науковці – вже тут. Також у світі росте екологічна свідомість суспільства, популяризується культура відповідального споживання та активно бойкотуються рішення влади та бізнесу, що суперечать екологічному порядку денному. А що про це думають в Україні? Відповіді шукали Київський міжнародний економічний форум та UDP Renewables спільно з центром дослідження суспільної думки Socis. Вони провести масштабне соціологічне опитування щодо питань зміни клімату в Україні. 

Спойлер – рівень екосвідомості в Україні росте. На прес-конференції під час презентації результатів дослідження експерти також озвучили ще кілька цікавих думок. Зокрема, що турбота про екологію – це не те саме, що турбота про клімат, бідність заважає українцям дбати про майбутні покоління.

Про все це далі.

Що про екологію думають українці

Згідно з результатами дослідження, у 2019 році на перше місце у рейтингу загроз майбутнім поколінням вийшло «забруднення навколишнього середовища», відсунувши, таким чином «війни та конфлікти», що у 2014 та 2017 рр. посідали перше місце. Таким чином, «забруднення навколишнього середовища», яке у 2014 та 2017 рр. непокоїло 34,1% та 35,4% відповідно, тепер стало актуальним для 57% опитаних українців. «Вичерпання природних ресурсів» піднялося з 5 на 3 позицію (32,2%). Очевидно, актуальність екологічних питань в свідомості українців відчутно зросла, у порівнянні з 2014 та 2017 роками.

 Головними екологічними проблемами для України були названі наступні проблеми:

1.Проблеми зі сміттям – 57,5%

2.Вирубка лісів – 56,4%

3.Забруднення річок – 54,4%

4.Забруднення повітря – 45,4%

5.Забруднення ґрунтів – 25,3%

76,8 % українців переконані, що заходи з покращення екологічної ситуації в країні мають фінансуватися державою. 60,4% покладають на владу роль ініціатора екологічної політики в Україні. Проте, лише 17,4% українців позитивно оцінюють діяльність української влади в реалізації екологічної та природоохоронної політики, а 49,8% оцінюють діяльність влади на цьому полі негативно. Такі протиставлення показують непослідовність українців у питаннях вибору суб’єкта відповідальності за питання охорони довкілля та свідчать про наявність патерналістичних тенденцій в цих питаннях, тобто, українці схильні перекладати відповідальність за стан довкілля на владу. 

Зросла кількість людей, які займаються елементарною модернізацією власних помешкань та ресурсоощадними практиками. На 5-12% за майже кожним показником. Окрім того, можна говорити про збільшення кількості українців, що не лише заявляють про свою готовність діяти для покращення довкілля, а вже приймають участь в подібних заходах. Відтак, 64,9% респондентів заявляють про те, що прибирають території біля своїх будинків, 61,9% обмежують використання електроенергії, 53,8% зменшують щоденне споживання води, тощо. 66,8% опитаних готові до заміни вікон для тепло збереження, 55,1% – до заміни приладів освітлювання на більш енергоефективні, 45,3% – до встановлення лічильників теплопостачання. Лише 7% опитаних встановлюють альтернативні джерела енергії, такі як сонячні батареї, вітрові генератори, тощо. Також, збільшилася кількістю людей, які набули так званих екоатрибутивних патернів поведінки та діяльності.

Цікаво, що люди заявляють про власну готовність та практичну участь у заходах зі збереження стану довкілля. Проте, коли мова заходить про те, скільки вони готові заплатити за те, щоб отримувати більш еко-позитивні послуги, кількість зацікавлених суттєво падає. Наприклад, готовність до відмови від одноразового пластику артикулюють 89,4% опитаних, а от готовність платити 200 гривень на місяць за ефективну та безпечну переробку побутових відходів артикулюють вже 32,2% українців. При тому, що головною екологічною проблемою в країні українці вважають саме проблему зі сміттям. А 62,1% українців оцінюють ситуацію з утилізацією та переробкою сміття в Україні як незадовільну.

67,2% респондентів заявляють про свою готовність платити більше за споживання енергії, виробленої екологічно чистими технологіями. 28% українців заявляють про свою однозначну неготовність платити більше за споживання енергії, виробленої екологічно чистими технологіями.

 37,3% не готові витратити жодної копійки сукупного доходу родини на комплекс заходів з покращення екологічної ситуації в країні. 

73,2% українців заявляють про свою готовність діяти для покращення стану довкілля. При цьому 26,4% опитаних не підтримують поступову відмову від нафто-газових джерел енергетики (вугілля, природний газ, нафта, мазут, бензин). 20,6% проти відмови від атомної енергетики. А 4,8% є противниками розвитку відновлювальної енергетики в Україні.

Не зважаючи на це, 20,6% опитаних все ж готові віддавати до 5% сукупного доходу родини на заходи з покращення екологічної ситуації, 10,6% опитаних готові спрямувати на ці потреби 6-10% сукупного доходу родини, а 7% респондентів – 11% і більше. 

Клімат і екологія: хто головніший

Заступник міністра енергетики та захисту довкілля Олексій Рябчин пояснив, чому кліматичні проблеми – це не те саме, що екологічні.

Є поняття pollution – «забруднення, викиди», а є emission – це про парникові гази. У світі це різні поняття. Pollution – це локальний рівень, наприклад, коли ми дихаємо загазованим повітрям від наших авто. А emission – це зміна клімата, глобальна, яка впливає на усіх. І регулюється міжнародним законодавством.

«Зараз мова йде про те, щоб цей процес відокремити. Зміна клімата – стає глобальною проблемою, з якою борються всі. Бо не можна вирішити цю проблему, встановивши якийсь фільтри на свої заводи. Таким чином можна подолати pollution», –  пояснив Рябчин.

Головні вороги кліматичних мін – викопні вугілля і нафта. 

Заміміністра запитав – чи з’ясували соціологи, чи пов’язують українці нинішній аномально теплий листопад якраз зі змінами клімату. Бо це його прямий наслідок. Дослідники підтвердили, що – так, пов’язують і розуміють. 

До всього українці ще й здивували соціологів.

Бідність – головний ворог екології

Доктор соціологічних наук, керівник центру дослідження суспільної думки «Socis» Олександр Стегній наголосив на відомій тезі: у бідних країнах питання екології є другорядними для населення. А Україна якраз – бідна. Але не зважаючи на це, дані дослідження свідчать, що українці сприймають екологічну проблему як важливу. Попри всі наші негаразди, є усвідомлення загрози для майбутніх поколінь.

«У 2014 році проблему забруднення довкілля усвідомлювали 30% опитаних, у 2019 – 57,9. Майже удвічі зростання. Це однозначно плюс, що наші громадяни визнають проблему», – акцентував він.

Також українці почали усвідомлювати, що економічне зростання без турботи про екологію – нам вже не підходить. Тому що отримаємо ті проблеми, які вже мають країни більш розвинені. Бідність українці вже не вважають проблемою №1.

Однак Стегній наголосив, що не достатньо лише прагнення українців до турботи про екологію та чисте довкілля. Влада мала би долучитися. Як мінімум – створити інфраструктуру. Банально – людині, яка хоче і прагне сортувати сміття, немає, де це робити. Навіть у Києві недостатньо баків для роздільного збирання сміття. Не кажучи вже про регіони. Але це питання свідомості місцевої влади. І кожного українця, як частинки громади.

Загалом, враження від цього дослідження – українці більше не сидять у печері. Ми вийшли на світло і побачили, що планета колись може «зіпсуватися». А запасної у нас немає. Принаймні, поки що. 

Повне дослідження є на сайті КМЕФ. 

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook

Фото: Max Kukurudziak on Unsplash

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2019Всі права захищені