Хоча російські сили досягли успіхів у районі Сєвєродонецьк-Лисичанськ за останні кілька днів, битва за нього не дасть Росії жодних переваг. Окрім того, поточні білоруські мобілізаційні навчання продовжаться на Гомельщині до 1 липня, але навряд чи вони будуть підготовкою до безпосередньої участі Білорусі у війні в Україні.

Про це пише Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW) у своїй оцінці наступальної кампанії Росії від 23 червня.

22 червня Міноборони Білорусі повідомило, що Збройні Сили Білорусі проведуть з 22 червня до 1 липня мобілізаційне навчання з військовими комісаріатами Гомельської області для перевірки готовності військового резерву. Державна прикордонна служба України попередила 23 червня, що білоруські сили можуть проводити провокації вздовж кордону з Україною на тлі цих навчань, а білорусько-російська військова співпраця, схоже, активізувалася. Але хоча Білорусь і Росія зберігають тісне військове співробітництво, а білоруські навчання, що продовжуються, ймовірно, частково спрямовані на те, щоб загрожувати Україні, малоймовірно, що Білорусь вступить у війну в Україні від імені Росії.

За оцінкою ISW, президент Білорусі Олександр Лукашенко, ймовірно, не може дозволити собі внутрішні наслідки залучення його обмежених військових ресурсів у дорогу війну за кордоном.

«Малоймовірно, що білоруські сили без підтримки будуть ефективними, а Росія не має резервів, необхідних для проведення нового наступу на Київ. Ці навчання, безперечно, призначені для того, щоб зайняти позицію та загрожувати українським прикордонним районам, але навряд чи запобігають фактичній участі у бойових діях», – йдеться у повідомленні Інституту.

В ISW зазначили, що російські сили досягли значних успіхів у районі Сєвєродонецьк-Лисичанськ за останні кілька днів, і українські війська продовжують зазнавати великих втрат, але українські сили в основному виконали своє завдання в бою, сповільнивши та принижуючи російські сили.

Голова Луганської обласної адміністрації Сергій Гайдай заявив 23 червня, що українським військам, можливо, доведеться відступити, щоб уникнути оточення в Лисичанську, що свідчить про те, що українська влада створює умови для підготовки до остаточної втрати як Сєвєродонецька, так і Лисичанська. Однак, як раніше оцінювала ISW, втрата Сєвєродонецька та Лисичанська не стане важливим поворотним моментом у війні. Українським військам протягом кількох тижнів вдавалося стягувати у цей район значну кількість російського особового складу, зброї та техніки, що, ймовірно, послабило загальні можливості російських військ, не дозволяючи їм зосередитись на більш вигідних напрямках наступу.

«Російські наступальні операції, швидше за все, припиняться найближчими тижнями, незалежно від того, чи захоплять російські війська район Сєвєродонецьк-Лисичанськ, що, ймовірно, дасть українським силам можливість розпочати обережні контрнаступи. Ідеологічна фіксація Кремля на захопленні Сєвєродонецька, як і попередня облога «Азовсталі», швидше за все, завдасть остаточної шкоди російським можливостям у майбутньому наступі на Україну. Втрата Сєвєродонецька – це втрата для України в тому сенсі, що будь-яка територія, захоплена російськими військами, – це втрата. Але битва за Сєвєродонецьк не стане вирішальною перемогою Росії», – вважають аналітики ISW.

Фото: Aris Messinis | AFP

Читайте також: Бої за Сєвєродонецьк та Лисичанськ: чи довго триватимуть і чи матиме ворог успіх