Піски – ворота в Донецький аеропорт і саму шахтарську столицю. Ось уже 5 років як це селище, яке знаходиться всього за півкілометра від Донецька – стратегічно важливе для українських військових. А в 2014-му воно стало плацдармом для деблокади ДАП, який на момент звільнення селища українські бійці утримували два місяці, а також подальшого повернення під контроль України Авдіївки, Мар’їнки і Красногорівки. У ці дні бійці – ветерани російсько-української війни – відзначають 5-ту річницю визволення Пісок.

Фактичною датою звільнення вважається 24 червня 2014 року. Хоча вона неофіційна. А бої, щоб остаточно закріпитися в Пісках – йшли ще тиждень. І навіть після заходу, угруповання (її сформували солдати 93 окремої механізованої бригади, полку «Дніпро-1», батальйону «Шахтарськ», ОУН, ДУК «Правий сектор») навіть отримувала команду вийти з Пісок. Але добровольці не послухалися. Залишилася і армія. Завдання визволителів було витіснити бойовиків в район так званого «Вольво-центру», неподалік якого, по проспекту Миру, ті встановили свій блокпост. Українські сили його успішно знесли. Після чого вже з околиць Донецька їх системно почала крити артилерія і міномети ворога. Наші «боги війни» (так заведено називати артилерію, – авт.) відповіли тим же, підключивши на підмогу ще й танки. В результаті селище залишилося наше. Під контролем виявилася траса Дніпропетровськ– Донецьк, відкрився шлях для підвозу боєприпасів і евакуації поранених з ДАП. А бійці досі згадують, що зайшли в абсолютно ціле село. І вразили їх не бої, а кинуті напризволяще тварини, закриті в сараях без їжі і води. Доводилося навіть формувати збройні групи, які ходили селом, відв’язувати собак; годували і напували тварин.

Селище Піски славилося своїми елітними забудовами. Воно нагадував київське селище Конча-Заспа, де влаштувалися практично всі товстосуми країни: дачі донецьких бізнесменів, працівників поліції і СБУ. До війни вартість дачі в цій місцевості сягала мільйона доларів. Приватні будинки з італійськими меблями і шкірою крокодила, позолочені ніжки столів і стільців, мармурові підлоги, шкури тварин, дорогі картини і дубові сходи – все це добро ще довго вказувало на зовсім не бідне життя господарів будинків села Піски. Поки частина цих речей не послужила матеріалом для обладнання окопів і спальних місць українських військових.

Оскільки із забезпеченням армії все було досить туго в 2014-му, облаштовували собі житло і місце ведення бою, чим могли. А за законами воєнного часу, те що взяв солдатів для окопу – злочином не вважається, раз пішло на потреби армії. Та й повертатися за нажитим господарі не дуже поспішали. Але за 5 років селище, що служило тилом і базою дислокації підрозділів, які обороняли Донецький аеропорт, перетворилося на випалену землю. А його елітні будови відновленню не підлягають.

З понад двох тисячі жителів, які мешкали в Пісках до війни, залишилося лише вісім. Допомагають вижити їм українські військові, які досі обороняють селище.

Хоча тепер воно більше нагадує руїну. Але піти звідси – відкрити дорогу на Авдіївку і ще ряд позицій на околицях цих населених пунктів.

Зараз. По той бік лінії фронту стоять росіяни – 11 мотострілецька бригада і 100 бригада «Республіканська гвардія» так званої «ДНР». Такі дані розвідки. А війна стала окопна і дистанційна, кажуть військові.

Тепер не атаки з танків і артилерії, а вистріли з ПТУР (протитанкова керована ракета, – ред.) знищують зміцнення і особовий склад. Правда з оголошенням перемир’я стало значно тихіше. Тільки тривожний вогонь зі стрілецької зброї. Хоча він тут уже як даність. Тому що за 5 років війни Піски залишаються однією з найгарячіших точок фронту.

На п’яту річницю визволення Пісок в сусідньому Покровському, звідки родом кілька бійців – учасників тих боїв – влаштовують заходи. Пройдуть маршем з українськими прапорами центром міста, вшанують загиблих в зоні проведення Операції Об’єднаних сил, а учасники визвольної операції отримають нагрудний знак «За звільнення Пісок».

Фото автора

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Черноморку» в Telegram и Facebook