За чотири з гаком роки війни на юридичному фронті команда руху «Сила права» надивилася всякого. По всій країні – на сході та заході, півночі і півдні – розкривалися сепаратистські «консерви» в мантіях, які вперто не бажали визнавати факт російської агресії проти України, а то і просто чекали приходу «своїх».
Найчисленнішою когортою виявилися безхребетні судді, для яких джерелом права є не Закон, а політична воля.
Траплялися й такі, хто місяцями в судових процесах знущався над сім’ями загиблих, пораненими солдатами і вимушеними переселенцями.
Окремі бастіони «правосуддя», такі як Оболонський суд Києва, довелося разом з подружжям-вимушеними переселенцями з окупованого Донбасу Юрієм і Ларисою Хандригами штурмувати шість разів після п’яти апеляцій.
Вісім місяців у нашої команди разом з родиною загиблого Героя України старшого групи спецпідрозділу «Альфа» полковника Олександра Аніщенка, пішло на боротьбу з суддею Зарічного районного суду Сум Ніною Прокудіною.
Але навіть на цьому тлі рішення судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юлії Горбачової змусило здригнутися і зціпити зуби.
Суддя Горбачова на шостий рік війни, 16 квітня 2019 року, відмовила вдові і семирічній дочці командира ІЛ-76, згорілого в небі над Луганськом разом з 8 членами екіпажу та 40 десантниками 25-ї повітряно-десантної бригади, у встановленні юридичного факту загибелі їх чоловіка і батька – гвардії підполковника Олександра Білого – в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України.
Ухвалюючи рішення про відмову, суддя Горбачова знала про те, що за останні чотири роки сотні суддів до всіх регіонах країни винесли в інтересах постраждалих від російської агресії близько тисячі таких рішень, ініційованих «Силою права». Вона знала, що Верховний суд України, підтримавши правову позицію нашої команди, виніс вже десять подібних рішень.
Знала вона і про те, що судами Дніпропетровської та Запорізької областей винесено вже сім позитивних рішень в інтересах сімей екіпажу і десантників борту 76777, у тому числі п’ять – колегами Горбачової по Мелітопольському суду.
І все одно суддя Юлія Горбачова кинула виклик кожному, хто захищав і захищає нашу країну від російської агресії, всьому українському суспільству, для якого незалежність України не порожній звук.
Чесно кажучи, перше, що спало на думку, коли прочитав це рішення, – в армії потрібен штрафбат для таких суддів. Тільки тоді вони на своїй шкурі відчують, що таке війна. Якщо не втечуть на той бік.
Ну а наша команда разом з Тетяною Чимирковою, вдовою Олександра Білого, піде вперед. Разом з усіма сім’ями загиблих у цій трагедії ми змусимо путінську Росію відповідати за злочини.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені