Спойлер: не потрібно, let it BURN! Вже вибачте, що так відразу. Але трохи нижче ви виявите кліп, подивившись який погодитеся, що так буде краще для всіх.

Для тих, хто подужав дане реп-творіння, передісторія. Буде трошки образно, але без несподіваних поворотів і крутих викриттів.

У 2014 році в Україні влада зажерливого і вкрай знахабнілого Януковича була повалена. По всій країні прокотилася хвиля Євромайданів. «Проффесор» зрозумів, що пахне смаженим, і втік до Ростова, прихопивши з собою шуби і ще казна-що для нього цінне. У сусідній Росії понівечений численними комплексами Путін порахував, що внутрішні справи в сусідній державі можна використовувати як привід для військового вторгнення і окупації частини території (насправді не можна! – авт.). Так в Криму з’явилися зелені чоловічки. На Донбасі – псковські десантники і найманці з різних куточків Росії.

Міжнародне співтовариство вже десь бачило таке, тому всім цивілізованим країнам стало зрозуміло, що відбувається щось несправедливе. Але вони, мабуть, бояться спровокувати відкрите протистояння з Росією, тому що, образно кажучи, воно хоч і п’яне, але погане. Може вистрілити собі в ногу, своєму другові в голову, сусіда ненавмисно прирізати розбитою пляшкою і піти мстити іншим за загибель сусіда.

Це я собі так уявляю. Ви можете уявляти по-іншому. Але з огляду на недавню історію з поверненням російської делегації в ПАРЄ, трішечки нагадує Мюнхенську змову 1938 року мені здається, все саме так. У 1938 році після підписання цієї угоди Невілл Чемберлен повернувся в Лондон і виголосив знамениту фразу: «Я привіз вам мир!». Згодовуючи дикому звіру нацизму Чехословаччину, він думав, що цей звір не вкусить руку, що дає. Але це був дикий звір, не домашній, дресируванню він піддаватися не збирався. А апетит мав непомірний. І зовсім неважливо, як цей акт міжнародної зради аргументували тоді. Зараз Росія аргументує свою військову агресію по відношенню до України впливом на Україну США, а світове співтовариство дивиться на це крізь пальці і час від часу мимрить щось про права людини в Росії. Ніби історично самим російським правителям на ці права не наплювати. Всі ці красиві слова – для порядку.

Для порядку же треба було і щось зробити, продемонструвати свою адекватність. Тому проти Росії були введені санкції. Мета санкцій – змусити владу Росії змінити свою поведінку в Україні. Обмежувальні заходи повинні будуть залишатися в силі, поки Росія нарешті перестане пити нашу кров. Росії стало незручно і трошки боляче. Але, як ми всі знаємо, упир стогне, звивається, але шию нашої державності не відпускає. «Ще, – каже, – а то лоскітно!».

У квітні 2018 року мінфін США включив великих російських бізнесменів і деякі їхні компанії до списку санкцій, так як вони пов’язані з російською владою і повинні розділити відповідальність за дії Кремля в Сирії і Україні, а також за кібератаки, в яких підозрюють пов’язаних з Кремлем хакерів. Мільярдер Олег Дерипаска, який контролював групу ГАЗ, володів дипломатичним паспортом і представляв інтереси Росії в декількох країнах. І санкції йому були – що доктор прописав. Однак ГАЗ не входив до числа активів, які приносили йому найбільше грошей. Дерипасці вдалося вивести частину активів з-під санкцій, знизивши свою частку в найцікавіших для нього структурах нижче контрольної. Що стосується ГАЗу, в квітні 2019 року Дерипаска заявив, що готовий взагалі відмовитися і від контролю в групі ГАЗ, щоб завод збанкрутували або націоналізували, адже успіх переговорів з мінфіном США малоймовірний. Завод хоч і обслуговує тільки внутрішній російський ринок, але санкції з нього знімати ніхто не збирається.

Передмова довга, але саме такий порядок речей. Працівники заводу ГАЗ, які вбили стільки часу і сил на створення твору Save GAZ Titrs (Coolio Instrumental, Belova L.E. txt) цього, очевидно, не розуміють. Вони думають, напевно, що санкції проти Росії були введені через заздрощі (так сказав Путін, немає підстав йому не вірити). І що страждають від цих санкцій звичайні люди, а не ті, хто, на думку працівників заводу, повинен страждати … Нісенітниця. Це цілковита нісенітниця. І в душі у мене немає ні краплі жалості до бідних роботяг. Тому що це той випадок, коли люди стикаються з життєвим уроком, який вони засвоять не відразу і не одночасно. А деякі і зовсім не засвоять. По пунктах…

1. З опису до відео на YouTube (автор цього шедевра пише): «Я не раз чув, про санкції по телевізору. У минулому році дізнався, що і для нас, працівників підприємств групи ГАЗ, американці оголосили санкції. Я розумію, що це все політика, і не хочу в неї влазити. Але …».

Насмілюся проконсультувати товариша (абсолютно безкоштовно, мишебратья):

Якщо не хочеш будь-що-то влазити, що не залазь. А якщо після цього пишеш нове речення, починаючи його з «Але», зроби зусилля мозком і розберися в ситуації. Телевізор, звичайно, яскравий і красивий, але він не повинен заміняти мозок. Тим більше у людини, яка розуміє влаштування двигуна. Мається на увазі, що така людина повинна як мінімум мати у своєму розпорядженні логічне мислення, бути хоч скількись ерудованою …

2. Продовжуємо читати опис: «… Але скільки вже можна лякати нас, ми всі просто хочемо спокійно працювати. Як нам, звичайним людям достукатися до політиків?».

Нетворчий консультант: Бідненький. Він злякався. Йому хочеться ПРОСТО спокійно працювати. Зуб даю, багатьом людям на Донбасі теж хотілося спокійно працювати. Багатьом підприємцям з Криму не хотілося розлучатися з бізнесом. Багатьом українським захисникам не хотілося розлучатися з життям. Багатьом медикам не хотілося втрачати тих, кого вони рятують. Багатьом журналістам хотілося критикувати українську владу, а не писати про гібридні інформаційні технології росіян, які ті застосовують в Україні. Всім нам хотілося заробляти і спокійно примножувати добробут, коли в 2014 році приперлися «іхтамнети» і «ввічливі» і не дуже люди, озброєні до зубів і з ненавистю до «бандерівців», яких в природі і не зустрінеш. Тому бажаю автору вічного і нестерпного неспокою, з періодичними істериками і сублімацією в реп-твори, поки «асвабадітєлі», вони ж його співвітчизники, не заберуться за поребрик, звідки прийшли.

3. Автор: «Я вже 10 років захоплююся музикою в стилі реп, пишу пісні, беру участь в реп-фестивалях, і ін. заходах, записуюся вдома …».

Нетворчий консультант: Дмитро Кисельов, рупор кремлівських психічних відхилень, організував в Криму реп-фестиваль. Обіцяв, що туди з’їдуться круті репери з усього світу. Але вони не приїхали, тому що не хотіли уславитися ганебними посібниками окупантів. Напевно, скінчилося тим, що на фестивалі був тільки Кисельов і місцева природа. Кисельов тоді образився. Ось і нехай автору хітяри про ГАЗ буде соромно за те, що єдиними слухачами репу на кримському березі були трупи медуз.

4. Автор: «Разом підібрали хороше аранжування».

Переклад на людську: взяли готове чуже. Але «підібрали» – хороший евфемізм.

5. Автор: «Ми сподіваємося, що нас почують, і дадуть спокійно працювати на своєму рідному заводі. Американці заявляють, що санкції не направлені проти простих людей. Але це не так!».

Нетворчий консультант: А я знову-таки сподіваюся на зворотне. З приводу заяви американців, то тут вони злукавили. Бачиш, в світі все взаємопов’язано. Бояри не бувають погані при хорошому царі, а цар не буває поганий у розумненького народу. Санкції спрямовані на кілька імен, а палені дивани, крісла та табурети викидатимуть всі росіяни, без винятку. Якщо немає усвідомлення, що саме ви, товариші мишебратья, двадцять років облизуєте свого Путіна, і, відповідно, в рівній мірі відповідальні за політику, яку він проводить. І якщо він вбиває українців, то хрін вам, а не спокійна робота на заводі.

Так що, раз «ГАЗ – за вас!», то і BURN, motherf * ckers, BURN !. Якби росіянам дійсно потрібен був спокій, Путін вже сидів би за будь-який зі своїх злочинів. За найстрашніший, наприклад. Сидів би довго в камері без привілеїв. У колонії самого суворого режиму. В ідеалі без вікон і без дверей. До кінця століть. І не довелося б створювати цей кліп – пам’ятник людській тупості й інфантильності.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook