«Тут екс-міністр соціальної політики Андрій Рева, який публічно називав людей, що залишилися в окупації, «мразями», а потім, намагаючись зберегти своє місце, виправдовувався, що підступні журналісти-іноземці вирвали його слова з контексту, вирішив, що сьогодні можна вже не лицемірити і повторив все ще раз», – з такого допису в Facebook почався сьогоднішній день у моєї колеги, журналістки, переселенки Ірини Ісаченко.

До посту Ірина прикріпила скріншоти коментарів колишнього очільника Міністерства, покликаного нібито захищати права громадян, але – ніт. Справді, Міністерство соціальної політики України в попередньому складі неодноразово відзначилося ксенофобськими висловлюваннями, традицію започаткував пан Шевченко на початку війни, коли просто в прямому ефіри видав фразу про те, що попередній уряд начебто «було обрано, переважно, сходом цієї країни». Але «перли», що регулярно видає пан Рева, то щось вже зовсім особливе. І дійсно, схоже на те, що всю злість, що накопив пан екс-міністр під час роботи з ненависними внутрішньо переміщеними особами, він тепер розбризкує куди тільки може.

Ось, наприклад, вислів Андрія Реви у коментарях під постом, що закликає не ототожнювати громадян України на окупованих територіях зі зрадниками України:

«Аденауеру після того, як у 1952 році Сталін запропонував об’єднати Німеччину зі збереженням окупаційних радянських військ у східній частині країни, збереженням правлячої партії – СЄПН, Штазі, приписують наступну фразу: «Краще я буду володіти половиною Німеччини, але цілком, ніж всією Німеччиною, але наполовину». Саме такою має бути тактика патріотичної громадськості щодо ОРДЛО, на мою думку».

Моя колега поцікавилася: «Не припоминаете, Аденауэр использовал в отношении жителей ГДР эпитет “мрази”, как это сделал некий украинский министр?»

На що одразу ж отримала відповідь:

«А что, жители ГДР выходили на митинги под лозунгами: «Сталин введи войска!», проводили референдум о создании ГДР, ложились под танки ФРГ, которые шли освобождать их от оккупантов?».

Тобто, колишній український міністр вважає можливим розповсюдження меседжів російської пропаганди? Адже саме кремлівські медіа-маріонетки з 2014 року волають про те, що «Донбас за Росію».

Маю погані новини щодо обізнаності Андрія Реви стосовно подій новітньої української історії, а саме – історії російсько-української війни. А заразом маю декілька питань:

– Скільки саме (точна кількість) людей у Донбасі виходили з власної волі на мітинги за «ДНР»? Посилання на достовірні джерела, офіційна підтверджена статистика, що-небудь? Пан Рева настільки довіряє «раша-тудей» та іншим раша-пропагандистам, що публічно повторює їхні меседжі?

– «Референдум» проводили окупанти, які на той час здійснили захоплення адміністрацій в українських містах. Ще раз: ворог, окупант у нас – Росія, «референдум» був незаконним, ніким не визнаний, і не мав жодної юридичної сили. Чи пан Рева прозоро натякає на громадянську війну, фактично визнає «референдум» як законний, і винуватить у війні мирне населення, а не російську армію?

– Мирне населення, яке лягає під танки? Вочевидь, про те, як працюють військові, пан Рева знає ще менше, ніж про події п’ятирічної давнини у власній країні (у тій саме, де він очолював ціле Міністерство з захисту прав громадян України). Взагалі, військові на танках не головною площею міста пересуваються, а десь типу полем. І уявіть собі мирне населення, якому достеменно відомо, де саме знаходяться українські військові, і яке може без проблем дістатися цього місця? Пан Рева, мабуть, не знає, що цих «мирних» у ті поля звозили.

«Ті, хто були за Україну, поїхали залишилися ті, хто прийняв окупацію». І ці слова також дивним чином збігаються з меседжами російської пропаганди: начебто все населення так званих «Л/ДНР» радісно вітає окупантів. Соупаденіє?

Тут теж маю декілька зауважень до Андрія Реви. По-перше, ніхто не повинен звітувати у своїх політичних переконаннях. По-друге, слова про «любити Україну» – відверта маніпуляція, оскільки кожен і кожна можуть розуміти виявлення любові до України по-різному. Росія, он, теж про любов до України каже, і одночасно Україну танками товче. По-третє, де і хто вимагав поступатися українською державністю «на условиях Кремля»? По-четверте, чи не надасть пан Рева обґрунтування своїх висловів?

«Предатели и сепаратисты, даже если у них в кармане был паспорт гражданина Украины для меня и для миллионов тех, кто противостоял предателям, позвавшим оккупантов в нашу страну, останутся мразями навсегда», – пише Андрій Рева.

Насправді, ця фраза, як на мене, дуже показова. Залишимо осторонь навіть його ворожі вислови і образи на адресу журналістки, переселенки, хоча це також яскраво характеризує колишнього високопосадовця. Звернімо увагу на політичний контекст. Громадянство України, презумпція невинуватості нічого для пана Реви не важать, а от популізм – наше все.

«…миллионов тех, кто противостоял предателям, позвавшим оккупантов в нашу страну…» – тобто, Рева знову говорить про те, що український народ протистоїть тим уявним людям, нібито на заклик яких до нашої країни вдерлися російські військові? Не окупантам, а тим, хто «кликав окупантів»? Знову – про внутрішній конфлікт?

Далі пан Рева цинічно цікавиться, чи дозволяє стан здоров’я мешканців окупованих Росією територій звертатися за пенсіями. Можу відповісти за всіх одразу: ні, не завжди дозволяє. Але ви ніколи не дочекаєтеся, що громадяни, які заробили свої пенсії в Україні, вам їх подарували.

Годі, вже було якось, і не так давно, коли невиплачені пенсії тільки дивом (за допомогою тоді ще народної депутатки Наталі Веселової) не перетворилися на «економію бюджету). Не пригадуєте?

От теж цікаве питання – чи в змозі пересуватися українські громадяни, що залишилися у себе вдома. Зустрічне питання – а куди вони повинні пересуватися? Можливо, Мінсоцполітики за п’ять років спромоглося вирішити житлові питання? Чи в змозі забезпечити власних громадян гідною роботою, яка дозволить придбати все з нуля?

Взагалі-то, це не справа Реви – вимагати, аби люди кидали свої будинки, майно на розграбування мародерам. Чи що – проживання на мирній території гарантує законослухняність, патріотизм і ангельські крила?

«И когда ОРДЛО канет в лету, оценку каждой мрази, предавшей свою страну будет дана. Так что думайте лучше о том, что Вы в суде скажете в своё оправдание. И как Вы будете смотреть в глаза семьям наших солдат и офицеров, погибших в этой войне», – настільки мерзенний набір популістських штампів, що навіть не вірю, що справді таке прочитала. Оце – рівень українського високопосадовця? Звинувачення, погрози судом, маніпулювання загибеллю українських військових?

Всі свої попередні слова пан Рева чудово, я вважаю, резюмував: «Я ненавижу сепаратистов и предателей. Если это для Вас люди, тогда да. А для меня это подонки и мрази». Бурхливо фінішував, ага.

Враховуючи, що тавро «сепаратисти и мрази» Андрій Рева міцно поставив на громадян України, які проживають на окупованих територіях, то виходить так, що ненависть до цієї категорії українців прекрасно пояснює «діяльність» пана Реви на посаді очільника Міністерства соцполітики України. Спасибі, що живі, як то кажуть.

Страшно навіть не те, що такі люди проживають в Україні. Найстрашніше, що деякі з них мають громадський вплив, прихильників, і, як не жахливо, послідовників. Тому що безкарність породжує подальші порушення законодавства. На жаль, події останніх п’яти років минули саме під гаслом «Безкарність»: напади на журналістів, переслідування громадських активістів, цькування переселенців, інших вразливих категорій. Ніхто не відповідає за ксенофобію, булінг, образи. Мабуть, тому колишній український міністр так вільно озвучує ворожі висловлювання, що прекрасно знає: відповідальності не буде.

Війна, на превеликий жаль, знекровила вітчизняні законодавчі механізми. Але є надія на громадянське суспільство, яке ніколи не перестане ставити питання. Так, за законом діяти – це нудно й важко. Та все ж таки настане день, коли всім, хто розпалював ворожнечу та скоював інші злочини проти української державності, доведеться відповідати перед законом за те, що вони наробили з Україною та її громадянами.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram та Facebook

Фото: tech.liga.net