Заглянув у Facebook на днях і зрозумів, що я щось пропустив цікаве. У світі з’явився новий хештег #вибачте_що_не_здох.
Звісно, в мережі час від часу трапляються дивні речі, акції та флешмоби. Але цей хештег… Почало вже нагадувати якийсь психоз. Прийшлось розбиратись.
А нате вам! Виявляється, що учасники бойових дій таким чином реагують на закид про перегляд державної підтримки ветеранів. Десь хтось давав інтерв’ю. Хоч я і сам ветеран (як би мені не подобалось це слово), маю, що сказати на це.
Історія воїнів-афганців, ліквідаторів ЧАЕС показала, що «гарна ложа до обіду, а після обіду вона і даремно не треба». І те, що нас рано чи пізно чекає та ж сама доля, то це – питання часу.
Але якого дідька я маю вибачатись? Я щось зробив не так? Я десь неправий? Чи я чогось не розумію? І що?
Здивувало те, що до цього перформансу приєднались досить розумні люди, в яких вистачило мужності свого часу відправитись до чорта на кулічки – ризикуючи власним життям і здоров’ям – захищати свою Батьківщину. Почали масово вибачатись, і перед ким? Перед порожнім місцем політичного недорозуміння? Перед функціонером? Перед людиною, що входила експертом в громадських радах 4 міністерств? Причому різних міністерств? Про таких казали «фахівець широкого профілю, вузького розуміння»!
Ви – це ті, хто врятував країну. На вас дивляться діти, і для багатьох ви стаєте прикладом і моральним авторитетом.
Авторитет захисника – це тихе слово і швидка дія, які між собою не розходяться.
А тут тобі на….
Вибачення.
Навіть як стьоб… Навіть як сарказм…
Не розумію.
#не_дочекаєтесь
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені