Не перестану дивуватися феномену російської пропаганди. Ось серйозно. Незважаючи на весь її цинізм, мерзоту і сприяння злочина Кремля, це як же професійно треба працювати, щоб десятки мільйонів людей в Росії (та й в Україні, будемо чесні) повірили її перекошеному погляду на світ.

Біле стало чорним: революція – нібито «переворотом», законно обрана влада – «хунтою», окупація – нібито «приєднанням», вбивства мирного населення – нібито «захистом російськомовних», а Збройні Сили, які захищають територію своєї країни, – нібито «карателями».

Днями ми з вами вже переконалися, що віра росіян в пропагандистські казочки про Україну згасає. Але, на жаль, одужали не всі. І якщо серед них є рядові громадяни – то, як то кажуть, порятунок потопаючих є справою рук самих потопаючих.

Інша справа, коли це людина, яка має хоч якусь трибуну: театральну, музичну, кіношну, літературну. Адже з неї він може пропагуватися брехня, захаращуючи нею голови інших. Наприклад, як російська співачка Юлія Чичеріна.

Як тільки почалася російська агресія проти України, то Чичеріна, напевно, вирішила стати таким собі пацифістським Джоном Ленноном і почала виступати проти війни. Тільки виявилося, що розуму у неї значно менше, ніж у легендарного «бітла».

Чичеріна через призму кривого світу КремльТВ оперативно розібралася в причинах бойових дій на Донбасі: воюють «ополченці» проти «карателів», «нацистів» і «Піндосів» в одній особі.

Не вірите? Будь ласка, її цитати:

● «Я опинилася в течії цієї річки, як невід’ємна її частина. Це привело мене до обложеного Луганська. Там я переконалася в масштабах злочинів (нібито – ред.) скоєних новоявленою українською владою: ракетний обстріл населених пунктів, точки У, гради, урагани, літаки, чорношкірі французи і латиські біатлоністки, – не схоже на контртерористичну операцію зовсім, і люди, що керують усім цим хаосом, звинувачують мене в якихось там злочинах».

● «Під час Другої світової війни, як усім відомо, українські нацики (нібито – ред.) були на боці Гітлера. Після своєї поразки вони розбіглися по всьому світу, метастазами страшного захворювання – нацизму, яке завжди супроводжує ненависть і жага помсти. Нам завдали два удари – декомунізація і розкол у православ’ї. Перший нам не страшний – ми пройшли це в 90-х, а ось розкол не викупить навіть кров’ю мучеників, це найстрашніший злочин».

● «Батя» (мова про ліквідованого екс-ватажка терористів з угруповання «Донецька народна республіка» Олександра Захарченка – ред.) був дуже рішучий, безстрашна людина і в той же час дуже простий і щирий. Такого політика я бачила вперше, його виточила війна, його дуже любили люди і повністю підтримували соратники. Це дуже велика особиста втрата і втрата для всього «російського світу». Донбас (ОРДЛО – ред.) осиротів, і, боюся без «Баті», важко буде побудувати дійсно народну республіку. Курс змінюється, і тепер найбезболісніше для народу Донбасу (ОРДЛО – ред.) було б увійти до складу Росії».

● «Україна – це (нібито – ред.) Росія. Більшість – звичайні православні люди. Правда, митниця була як розбійницький кордон – жадібні в цілому, а так ті ж (нібито – ред.) російські. Дуже подобається Одеса – (нібито – ред.) перлина Росії, місто-герой, Київ – мати міст руських, зі своєю найдавнішою Лаврою».

● «За що вони (Росія – ред.) там (на Донбасі – ред.) воюють? За «русскій мір», за що ж ще? Це протистояння Росії і піндосів (США – ред.). Я так для себе визначила. Зрозуміло, що просто там все з ними, і укропи, і норвежці, там всі понаїхали, і французи, і біатлоністки латиські. Всі там сидять. Негри, які приїжджають на сафарі і просто стріляють в бабусь на городах. У них обмундирування, барахло, там вони його як би окупають, або що вони з ним роблять. Сидять, п’ють каву і просто х * рачат там. Електриків на стовпах».

Останні події показують, що Чичеріну не відпускає. Днями вона випустила так звану «пісню» (а разом з нею і так званий «кліп») на творіння під назвою «Його оплот», яка присвячена вищезазначеному злочинцеві Олександру Захарченку.

«Слова пісні, що звучать речитативом репу, звучать з приголомшливою енергетикою, немов постріл у ворога», – пишуть про творіння прихильниці терористів «Л/ДНР» підконтрольні їм «ЗМІ».

Після такого анонса вирішив подивитися. І знаєш що, шановний читачу? Не повторюй моєї помилки!!!

По-перше, там нічого дивитися. Чичеріну показують то в шахті в робі, то на блокпосту терористів в камуфляжі.

По-друге, якщо ви любите гарні вірші, то може піти кров з вух через рими «явления-подразделения», «роти-дзоти», «встати-вмирати», «народ-оплот», «кільце-лице», «веники-муравейники». І моє улюблене «командір-русскій мір». Схоже, у автора надрозум.

По-третє, кров з вух може піти і через аранжування. Музика в цій пісні ні до біса. Хоча які вірші, такі і ноти до них.

А ось що розповіла сама Чичеріна про зйомки свого пропагандистського відео: «Я вперше спустилася в шахту і здобула 50 кг вугілля сьогодні. Сама. Відбійним молотком і лопатою. Ось це пригода. Ледве відмилася, тільки з третього разу вийшло. Зйомки відбувалися на шахті «Гірник 95». Тепер зрозуміло, який ви працьовитий і безстрашний народ, зрозуміло, чому такі доглянуті парки, сквери та бульвари, чому так швидко ремонтують все руйнування від (нібито – ред.) обстрілами ВСУ і легко тримають удар. Дякую за досвід! Я була вражена. Ми бачили кору древніх, доісторичних дерев. Цій породі мільйон років».

Що сказати-то хочеться. Ось Юля радіє, що в шахту спустилася, каже, що «ледве відмилася». Але я от не впевнений. А совість чиста? За ці п’ять років брехні, за відбілювання терористів «Л/ДНР», за обдурення людей про війну на Донбасі.

Чи після того, як 20 років тому «голову надуло», такі питання більше не актуальні?

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook