В результаті загострення на фронті тільки за минулу добу загинули двоє військових, 10 бійців поранені або травмовані. Коментарі новообраного глави держави з цього приводу ми побачили дивні. Хоча поки ще – не стрьомні.

Президент сказав нам, що на обстріли з боку гібридних російський військ в Донбасі «наша армія буде відповідати з усією міццю». Це добре. Це правильно.

Президент нам підкреслив, що «хто б не віддав наказ – Збройні Сили України будуть відповідати жорстко і відповідно до ситуації». Це – взагалі правильно. Тому що п’ять років війни навчили нас, що поки бойовикам нормально не дати по зубах у відповідь на їхні нападки – вони будуть продовжувати свої обстріли. Це загрожує страшними наслідками для багатьох людей.

Президент також припустив, що країна-агресор Росія «щонайменше частково» втратила контроль над своїми гібридними військами в Донбасі. І понадіявся, що Москва «відновить контроль над цими підрозділами». Ось це – вже дивно.

Тому що передбачається, що такі заяви таять в собі небезпеку для нас усіх. Тому що передбачає занадто багато трактувань. Це може означати нагадування Росії: «Ми пам’ятаємо, що бойовики на Донбасі – ваші. І якщо ви говорите, що ви – за мир і любов в усьому світі, то ви своїх там вгамуєте. Чи ви контроль втратили?».

Це може означати натяк на те, що у президента знають про проблеми Москви з власними маріонетковими правителями на окупованому Донбасі.

Це може означати, що у Президента в команді злегка проблеми з розумінням того, що і як має формулювати Адміністрації Президента, реагуючи на вбивство громадян його країни. Або там не до кінця ще осягнули всі тонкощі дипломатичної мови.

Це може означати, що президент досі не усвідомлює залученість Росії в бойові дії або вважає, що він придумав новий революційний шлях припинення війни.

Це може означати що завгодно і саме в цьому – проблема. Тому що, коли країна п’ятий рік відбиває агресію великої та агресивної сусідньої держави, такі формулювання неприпустимі. Тому що Росія не просто контролює бойовиків. Вона їх годує, одягає, дає їм гроші і озброєння. Це означає, що вони їй повністю підзвітні. І якщо нам відомо, що з підзвітністю виникли проблеми – це треба використовувати.

При цьому важливо пам’ятати, що досвід безлічі перемир’я показує, що бойовики підсилюють обстріли і намагаються вбити якомога більше людей саме тоді, коли Росії потрібно спробувати схилити нас до капітуляції.

Більш того, вимовляти слова, які можуть бути сприйняті, як спроба пояснити, що Росія втратила контроль над бойовиками, тому потрібні прямі переговори з самими бойовиками, а не з Росією – смертельно небезпечно для держави. Тому що це може означати визнання Україною цих недосамостійних псевдореспублік. Тоді доведеться весь час розмовляти з їхніми квазіурядовими симулякрами, які будуть управлятися Кремлем. Але Росія відійде в тінь і буде, як би, ні при чому. Тому що, якщо немає контролю Росії над терористами – немає підстав для санкцій проти Росії. Немає санкцій – немає міжнародного тиску на агресора. Немає міжнародного агресора – в українського майбутнього немає шансів. Грузія і Молдова на цьому вже прокололися, отримавши Придністров’я і Абхазію.

В умовах війни двозначні коментарі головнокомандувача на адресу агресора, м’яко кажучи, недоречні. Тому що вони можуть означати здачу національних інтересів країни і зраду України.

Коментарі новообраного глави держави зараз виглядають, як дивні. Хоча поки ще – не стрьомні. Але між двома цими характеристиками є найтонша червона лінія, яку важливо вчасно побачити і зрозуміти, чому її краще не перетинати.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook