Обмін полоненими між Україною з одного боку і Росією з її терористичними маріонетками «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» з іншого боку є однією з найгостріших і злободенних проблем, породжених бойовими діями на Донбасі і тимчасовою окупацією Криму.
Останній обмін полоненими між Україною і «Л/ДНР» відбувся аж 27 грудня 2017 року. Тоді з полону терористів на тимчасово окупованих територіях Донбасу представникам української влади передали 74 людини, а у зворотний бік відправили аж 238 осіб. Після цього були заяви і представників України, і представників терористів з так званих «республік» і навіть їх ляльководів з Кремля про те, що обміни полоненими обов’язково триватимуть або навіть відбудеться обмін «всіх на всіх». Але слова залишилися всього лише словами.
Питання обміну полоненими намагалися піднімати в останні місяці правління Петра Порошенка, зокрема, на засіданні Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі 13 березня. Але, як ви напевно підозрюєте, безрезультатно.
«Ми звинувачуємо РФ і її маріонеток не тільки в систематичному зриві роботи групи, але і в цинічному заблокованому процесі звільнення заручників і політв’язнів, і нагадуємо, що на 15 наших пропозицій звільнення – немає ніякої відповіді. РФ відмовилася від своїх громадян, ОРДЛО не підтверджує нам інформацію про десятки заручників. ОРДЛО включає громадян РФ в свої списки, стверджуючи, що це «ополченці республік», яких не визнає і сама РФ», – говорила тодішня учасниця гуманітарної підгрупи від України Ірина Геращенко.
Більш того, українська сторона говорила про готовність оперативно передати РФ 25 росіян в обмін на українських політичних в’язнів Кремля і помилувати 72 посібників терористів «Л/ДНР» в обмін на 19 цивільних і військових, незаконно утримуваних на тимчасово окупованих територіях на Донбасі.
Але Росія і її найманці відмовилися.
«Київська сторона (нібито – ред.) несе пряму відповідальність за зрив обміну утримуваними особами. З одного боку, Київ робить багатообіцяючі заяви про готовність до обміну, з іншого – (нібито – ред.) не виконує вже взяті на себе зобов’язання, придумуючи безглузді виправдання. Домовленості від грудня 2017 року про повернення утримуваних осіб Київ (нібито – ред.) не виконав у повному обсязі. Тим часом виконання цих зобов’язань є необхідною умовою для подальших переговорів про обмін», – говорив повноважний представник Росії на переговорах в Мінську Борис Гризлов, попутно звинувативши Україну в спробах «видавлювання» представників терористичних угруповань «ДНР» і «ЛНР» з переговорів у Мінську.
Перед першим туром президентських виборів в Україні про обмін полоненими говорили і в Кремлі. Так, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков скаржився, що «процес застопорився через нібито розбіжності підходів різних сторін».
«Хочу нагадати вам слова російського президента про те, що російська сторона (нібито – ред.) давно є прихильницею цього процесу і, в даному випадку, все (нібито – ред.) утикається в абсолютно різний підхід сторін до розуміння того, що означає «всіх на всіх». На жаль, тут існують нюанси в підходах», – сказав Пєсков, не ставши відповідати на питання, в чому саме полягають ці «нюанси».
Незабаром після перемоги в другому турі президентських виборів Володимир Зеленський закликав Росію до проведення обміну полоненими в форматі «всіх на всіх».
«Я ще раз підкреслюю, що готовий до переговорів. Я сподіваюся, що на найближчій зустрічі в нормандському форматі Росія продемонструє готовність до деескалації. Конкретним підтвердженням цієї готовності повинен стати взаємний обмін нашими громадянами у форматі «всіх на всіх». Без виключень. З нашого боку ми готові обговорювати нові умови співіснування України і Росії. З розумінням того, що справжня нормалізація відбудеться тільки після повної деокупації. Як Донбасу, так і Криму», – писав він на своїй сторінці в Facebook в кінці квітня.
А зараз українська сторона вкотре намагається зрушити з мертвої точки процес обміну полоненими. Як дізнався проект «Дотепер», Зеленський підписав указ про помилування 72-річного уродженця Росії В’ячеслава Висоцького, який знаходиться в так званому «списку на обмін».
Як розповіло журналістам джерело в Міністерстві юстиції України, Висоцький знаходиться в списку тих, кого Україна пропонує обміняти на українців, що містяться у в’язницях Росії і тимчасово окупованого Криму.
Влітку 2018 року співробітники офісу омбудсмена Людмили Денісової уточнювали так званий «список на обмін», пропонували укладеним написати лист президенту Росії Володимиру Путіну з проханням обміняти. Висоцький такий лист написав.
«Рішення про помилування Висоцького прийнято в рамках підготовлюваного обміну», – повідомило ЗМІ джерело в Мін’юсті.
ХТО ТАКИЙ В’ЯЧЕСЛАВ ВИСОЦЬКИЙ
В’ячеслав Висоцький – 72-річний уродженець Жовтневого району Курської області РФ, росіянин за національністю з українським громадянством. Директор ТОВ «Медіком».
Був засуджений Деснянським судом Києва до 12 років позбавлення волі за державну зраду.
З відкритих рішень суду можна зрозуміти, що держзрада Висоцького полягала в шпигунстві: він збирав відомості, що становлять державну таємницю, «з метою передачі представникам іноземної організації».
Про яку саме інформацію йдеться, дізнатися немає можливості: доступ до вироку закритий в Єдиному реєстрі судових рішень в зв’язку з тією ж державною таємницею.
В’ячеслава Висоцького, що знаходиться в даний час в Лук’янівському СІЗО, ЗМІ іноді плутають з його тезкою, громадянином Латвії та бойовиком «ЛНР», що у свій час активно роздавав інтерв’ю журналістам.
Що це було – пас на сторону Росії або вже перший серйозний крок до відновлення обміну полоненими – поки незрозуміло.
Але секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк запевняє, що команда Зеленського готує обмін утримуваними особами на Донбасі.
«Звичайно, ви знаєте, що це (обмін полоненими – ред.) є пріоритетом для президента», – сказав він журналістам.
Данилюк також поскаржився на «політизацію процесу», зазначивши, що «чим менше буде політики і мікрофонів, тим краще».
Крім того, секретар РНБО не уточнив, коли саме буде проведений обмін.
«Чорноморка» буде пильно стежити за розвитком подій. А поки тримаємо кулаки, щоб крига скресла.
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені