ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
8
8
3
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
8
8
3
Блоги
Держава «Абхазія»: «Голос країни» поза політикою?
  03 Березня 2020 15:21
|
  1115

Держава «Абхазія»: «Голос країни» поза політикою?

Держава «Абхазія»: «Голос країни» поза політикою?

Минулих вихідних я був у гостях і бачив телевізор. Саме показували «Голос країни». Зазвичай я його дивлюся з YouTube – самі лише виконання, часом проглядаю коментарі суддів на швидкості х2. По телевізору все геть інакше. Сопливо-драматичні передісторії. Натягнуті інтриги та вдавана напруженість. Повторення, повторення, повторення. Реклама. Беззмістовні і нецікаві діалоги. Словом, розважальне шоу. Втім, якби я його не подивився по телевізору, я б імовірно не звернув увагу, на те, що канал «1+1» пробив чергове дно.

На сліпих прослуховуваннях у сьомому випуску десятого сезону «Голосу країни» у команду Дана Балана потрапила нова учасниця – Анжела Кансузян. А оскільки глядачеві цікаві основні подробиці про кожного з учасників, то Анжела розповіла і про себе. Приїхала вона з Абхазії. Знаєте таку європейську державу? Я не знаю. В її існування вірять (або вдають, що вірять) лише Росія, Нікарагуа, Венесуела, Науру і Сирія.

Не дивно, що грузинська спільнота обурилася. Адже один із найпопулярніших українських каналів, що транслює дуже популярне шоу, толерує російську окупацію Грузії. Коли небайдужі люди потикали «1+1» носиком у його інформаційний продукт, канал опублікував виправдання, і воно викликає особисто у мене відразу:

Важливо: 26 лютого – День спротиву Криму російській окупації: офіційно визнали

«Телеканал… абсолютно визнає свою помилку, допущену через неуважність». Через неуважність! На всьому телеканалі не знайшлося людини, яка знала б про те, що в Грузії те саме горе, що й в Україні. Що 20% території Грузії окуповані Росією. Це не спало на думку ані під час опрацювання анкети, а ні на етапі інтерв’ю, ані під час створення титрів, ані під час розмови з суддями. Ні сценаристи, ні оператори, ні інтерв’юери, ні українські виконавці, ні інші учасники, ні редактори, ніхто не звернув увагу на те, що факт російської окупації грузинських територій – Південної Осетії та Абхазії дбайливо заховано під красивим евфемізмом «я з Абхазії». Це ніби ціла юрба фахівців інформаційної сфери (!) враз стала жертвою неуважності. «Ми керуємося виключно нормами міжнародного права». Коли вже дали по лобі? То це не «керування» нормами міжнародного права, це звичайне невігластво. І бюрократичне виправдання ситуацію не виправить.

Також важливо: Ми можемо повернути Крим достатньо швидко, – Сенченко

«Абхазія» чітко і виразно зазначена у підводці, цю назву чітко і виразно промовляє Анжела Кансузян в інтерв’ю. «Абхазію» вказала учасниця і в анкеті, яку заповнювала для участі. «НВ» пише: «Відео із некоректною інформацією було видалено з каналу на YouTube. Пізніше це відео виклали в скороченому варіанті, з якого зникли всі згадки про Абхазію». Справді, оригінальний ролик у списку відтворення епізоду був прихований. Натомість залили новий, де просто відтяли інтерв’ю перед виступом. А після виступу дівчина знову повторює: «Я з Абхазії». Тож згадку про Абхазію не прибрали. Зробили на відчепіться, та й те дарма:

Читайте також: Про Крим «без крові»: нагадування про міф Кремля у День кримського спротиву російській окупації

Ця хвороблива «неуважність», патологічна байдужість журналістів до російської окупації частини Грузії нічим не відрізняється від байдужості до війни, що триває зараз на сході України. І оскільки наша влада зараз тримає курс на так зване «примирення» із загадковою «тією стороною» на умовах Кремля, а «1+1» є одним із головних її рупорів, я можу приблизно уявити, якого розвою може досягти отака безневинна професійна «неуважність».

Окремо маю зазначити про примирення. За останні роки за безпосередньої участі Росії з її пропагандою українці акумулювали багацько протиріч. На загальну напруженість впливає також і економічне становище, невиправдані надії, які покладали на владу. Ми дійшли до точки, у якій будь-яка рядова подія на кшталт прийому евакуйованих здорових співгромадян з Китаю може перетворитися на суспільний вибух. Недовіра до влади не зменшується. Кожен вчиться бути сам за себе. Національна єдність перетворилася на красиву казку.

Якщо Україна колись переживе це, кільком поколінням треба буде гори звернути, щоб врешті викристалізувалася національна ідентичність, що поєднується з розумінням неприпустимості дискримінації та важливістю і постійною потребою боротьби проти корупції та за верховенство права. Зважаючи на обставини, нам варто було би бодай лежати у тому напрямку, якщо вже нема сил повзти.

Зерна розбрату вже дали сильні паростки, а боротися з міцними та живучими рослинами дуже важко. Але ми від цього нікуди не дінемося. Нам потрібно буде прийти до спільного знаменника так чи інакше. Втім тут важливо не переплутати примирення з виконанням російського сценарію. Примирення українців не повинно включати у себе Кремль з його амбіціями, цінностями, повістками, пріоритетами і пропагандою. «Я з Абхазії» – елемент такої пропаганди. І на жаль, не останній.

Важливо: Психолог Берадзе про переселенців: Їм уклін, за те, що вони вибрали Україну, а не Росію

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

«Чорноморка» в Telegram та Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2022Всі права захищені