На превеликий жаль, тимчасово окупований Крим випадає з політичної площини України. Ні-ні, я не поширюю «зраду», всього лише констатую факти.

Як ви пам’ятаєте, у нас навесні були президентські вибори. Тоді за пост глави держави надумали
боротися аж 44 людини, правда в підсумку в бюлетені потрапили 39 кандидатів.

Що вони пропонували – передбачувано і гранично зрозуміло: боротьбу з корупцією, зростання
економіки, підняти зарплати і пенсії, а також не забували про припинення бойових дій на Донбасі.

А ось sз деокупацією Криму все складніше.

«Крим у своїх передвиборчих програмах взагалі не згадують 14 кандидатів: Юрій Бойко, Віталій
Купрій, Євген Мураєв, Андрій Садовий, Сергій Каплін, Олександр Вілкул, Дмитро Добродомов,
Олег Ляшко, Олександр Данилюк, Віктор Бондар, Володимир Петров, Олександр Мороз, Юрій
Кармазін , Олександр Соловйов. У них немає згадок ні про Крим, ні про інші окуповані території», – розповідав в лютому проекту «Крим. Реалії» активіст #LiberateCrimea, директор Центру зовнішньополітичних досліджень Сергій Пархоменко.

Але повернемося в наші дні. Шостим президентом у нас став Володимир Зеленський і тепер
будемо препарувати його заяви по Криму.

Саме слова «Крим» в програмі тоді ще молодого політика не було. Як, до речі, і слова «Донбас». Обтічно про «тимчасово окуповані території» і неназваного «агресора» він говорив в розділі «Безпека людини. Безпека Країни» своєї програми.

«Ми повинні завоювати мир для України. Перед гарантами Будапештського меморандуму і
партнерами по ЄС ми будемо ставити питання підтримки України в прагненні завершити війну,
повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки. Здача
національних інтересів і територій не може бути предметом жодних переговорів», – говорилося в
документі.

Але ж ми з вами на цьому не зупинимося. І подивимося перше політичне інтерв’ю Зеленського, яке він дав Дмитру Гордону.

На питання про те, перед якими президентами Зеленський виступав за свою акторську кар’єру, він відповідає, що «перед усіма» главами держав колишнього Радянського Союзу, а також згадує де.

«Це були як окремі виступи, так і саміт. Я пам’ятаю Кримський саміт. Про Крим ми тепер можемо
тільки згадувати … Поки що, так. Там були всі президенти України, президенти Росії – в різний час різні», – згадував Зеленський в грудні 2018 року.

Крім того, про український півострів, крім просто територіальних прив’язок до історій, були такі
пасажі:

– «Та я все отримав в 14-му році! Коли ми говорили про Путіна, політику Кремля, про те, що вони
захопили нашу землю, наш Крим, про Донецьк, про все, що вони влаштували нашій країні. Я ще
примудрився все це сказати там, в Москві!»;
– «Там я посварився зі своїми друзями, з Льошею Чадовим – офігенний у мене був друг, з яким я
знімався. Він мені в кафе в Москві розповідав, який Крим їх, а я з ним там лаявся, і був навіть
момент, коли викликали міліцію. Ось щоб ти зрозумів, що таке інформаційна війна: я в ресторані
взяв мікрофон від караоке і почав говорити. «Ось дивіться. Ви всі мене знаєте. Наш Крим
захоплюють ваші люди … ». І всі, хто слухав, були на моєму боці!»;
– «По-перше, ми не повинні уподібнюватися Росії. Ми вище! Навіть в цій війні: ми на своїй землі,
до нас прийшли і захопили нашу землю, Крим – це наша земля. Але це не означає «тоді не
в’їжджайте» – ми вище!».

Очікувано Зеленський говорив про Крим під час інавгурації.

«Наш наступний виклик – це повернення втрачених територій. Чесно кажучи, мені здається, що це формулювання не зовсім коректна, оскільки неможливо втратити те, що і так наше по праву. І Крим, і Донбас – це українська земля. Ми втратили не тільки території, ми втратили найголовніше – це людей. І сьогодні ми просто повинні, я впевнений, вони нас чують, повертати їх свідомість. Ми втратили це свідомість. За ці роки влада не зробила нічого, щоб вони відчували себе українцями. Вони не чужі – вони наші. Вони українці», – заявляв президент.

Далі Зеленський мав переходити від слів до справи. І поки багатьох деталей його міжнародних
переговорів ми не знаємо (а там цілком могли вестися розмови по Криму), деякі внутрішні справи
глава держави вже зробив, зокрема, призначив нового представника президента в Автономній
Республіці Крим.

Ним став юрист-міжнародник, кандидат юридичних наук і доцент кафедри міжнародного права
Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Антон Кориневич.

ЩО ЦЕ ЗА ВІДОМСТВО І ЧИМ ВОНО ЗАЙМАЄТЬСЯ

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим було створено 17 грудня 1992
року, коли був прийнятий Закон «Про Представника Президента України». У документі
представництво президента України в Криму визначається як «орган виконавчої влади України щодо здійснення повноважень, передбачених Конституцією України».

При цьому, посада представника президента України в Криму була створена лише в 1994 році.
Тоді глава держави Леонід Кравчук призначив своїм представником на півострові Валерія Горбатова, він займав цю посаду з 31 березня 1994 року до 30 січня 1996 року.

Після окупації Криму Росії представництво продовжило своє існування, але штаб-квартира була
перенесена з Сімферополя в Херсон.

22 травня 2014 року і. о. президента України Олександр Турчинов призначив представником
президента України в Автономній Республіці Крим Наталю Попович. Після неї посади займали
Борис Бабин (з 17 серпня 2017 по 3 грудня 2018) і Ізет Гданов (з 3 грудня 2018 по 25 червня 2019).

При президенті Володимир Зеленський його представником в Криму став Антон Кориневич.

Основними завданнями представництва визначені:
– здійснення повноважень щодо забезпечення втілення в життя Конституції і законів України з
питань, що належать до відання Президента України як глави держави і глави виконавчої влади;
– забезпечення взаємодії органів державної виконавчої влади України з відповідними органами
Автономної Республіки Крим;
– сприяння одноманітному застосуванню актів законодавства;
– здійснення передбачених Конституцією України повноважень щодо забезпечення прав і свобод
громадян, державного суверенітету України.

Представництво президента, згідно із законодавством:
– вивчає стан виконання в Автономній Республіці Крим Конституції і законів України, указів і
розпоряджень президента України, актів Кабінету Міністрів України, вживає заходів для
забезпечення належного виконання актів законодавства України Верховною Радою Автономної
Республіки Крим і Радою міністрів Автономної Республіки Крим, районними державними
адміністраціями та органами місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим;
– сприяє дотриманню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню
міжнаціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності в Автономній Республіці
Крим;
– аналізує нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів
Автономної Республіки Крим з точки зору їх відповідності Конституції та законам України і в разі
потреби вносить пропозиції про зміни, скасування або призупинення їх дії;
– готує і подає на розгляд президенту України аналітичні матеріали з питань розвитку соціально-
економічних і політичних процесів в Автономній – Республіці Крим;
– сприяє президенту України у вирішенні кадрових питань в Автономній Республіці Крим;
– аналізує практику діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,
об’єднань громадян, релігійних організацій в Автономній Республіці Крим, сприяє їх взаємодії з
органами державної влади України, а також узагальнює відомості про громадську думку щодо
економічної та соціальної ситуації в Автономній Республіці Крим, інформує Президента України з
цих питань.

ЩО ПЛАНУЄРОБИТИ КОРИНЕВИЧ

А про це він розповів в інтерв’ю газеті «Сегодня», яке вийшло аж у двох частинах.

Так що рубрика «економимо ваш час» повертається: нижче – головне з бесіди з Кориневичем.

ТРИ ГОЛОВНІ ПРИОРИТЕТИ НА ПОСАДІ

«Нашими пріоритетами є три великі блоки – головні кити, в рамках яких ми будемо працювати:
зовнішня політика, внутрішня політика і міжнародне право.

У питанні зовнішньої політики ми говоримо про те, що Крим не повинен сходити з порядку
денного міжнародного співтовариства. Представництво президента в АРК готове грати більш
активну роль в області зовнішньої політики. Про Крим повинні постійно згадувати і говорити.

Внутрішня політика – це захист прав кримчан і внутрішньо переміщених осіб, щоб їм з Україною, з їхньою материнською державою, було комфортно.

«Що стосується блоку міжнародного права, ми говоримо про те, що Крим – це Україна, і тому, що
це визначено національним законодавством України – Конституцією України, і тому, що так
визначає міжнародне право».

ХТО ЗАПРОПОНУВАВ СТАТИ ПРЕДСТАВНИКОМ ЗЕЛЕНСЬКОГО У АРК

«Пропозиція надійшла від Офісу президента. Безумовно, я зустрічався з президентом перед
призначенням. І це абсолютно логічно, тому що це посада постійного представника президента в
АР Крим. Володимир Олександрович говорив, що ми завжди повинні працювати на те, щоб Крим повернувся під контроль України, що Крим – це Україна, що в сьогоднішній ситуації ми повинні працювати з людьми. Люди повинні бути нашим пріоритетом».

ПРО ПЛАНИ ЗЕЛЕНСЬКОГО ПО ДЕОКУПАЦІЇ КРИМУ

«Знаєте, у президента є дуже конкретна візія: Україна повинна зробити все для того, щоб кримчанам було комфортно і зручно з Україною. І саме тому у нас є пріоритет – це реконструкція та облаштування КПВВ, зокрема «Чонгар» і «Каланчак». Це перший проект, який покаже, що Україна може зробити добру справу для кримчан – для громадян України, які перетинають адміністративний кордон.

Звичайно, ми виробимо і стратегію деокупації і реінтеграції Криму, і інші нормативно-правові акти, необхідні для того, щоб привернути увагу до Криму і зробити людям кращі умови в Україні. Все це буде відбуватися і в межах трикутника, про який ви сказали, і в інших форматах.

Ми відкриті і готові до співпраці з усіма, хто працює з кримською тематикою. Ми прекрасно знаємо, що у представників правозахисних неурядових організацій дуже багато ініціатив. Наприклад, так званий «Кримський порядок денний» – ми готові з цим працювати і бути тією ланкою, яка просуває вперед кращі ідеї по Криму».

ПРО РЕКОНСТРУКЦІЮ КПВВ

«Безумовно, тільки з українського боку. Те, що робиться на тимчасово окупованій території – робиться державою-окупантом. Зі свого боку ми говоримо про два основних КПВВ – «Чонгар» і
«Каланчак». Вони повинні бути реконструйовані, умови там повинні бути істотно поліпшені.

Про що ми говоримо? Це, в першу чергу, освітлення. Його не вистачає, як в самій зоні КПВВ, так і в так званій нейтральній зоні між нашими КПВВ і пунктами пропуску держави-окупанта на тимчасово окупованій території. Якщо люди перетинають цю адміністративний кордон вночі, а часто так і відбувається, то ця так звана нейтральна зона просто нічим не висвітлюється.

По-друге, це дорожнє покриття, як для автомобільного транспорту, так і для людей, які
перетинають адміністративний кордон пішки. Простіше кажучи, потрібно поліпшити дорожнє
покриття, щоб люди могли комфортно переносити і перевозити свої речі.

По-третє, це санітарно-гігієнічні умови: туалети, кімната матері і дитини. Не кажучи вже про
централізоване водопостачання, якого немає, вода просто привозиться, і опаленні взимку.

Тобто загальна ідея в тому, щоб КПВВ стали зручними, як для людей, які перетинають адміністративний кордон, так і для людей, які там служать. Ясно, що це будуть тимчасові споруди
модульних типів. Капітальних споруд там не буде, тому що це тимчасова адміністративна межа. Крим повернеться під контроль України та ці КПВВ більше будуть нам не потрібні. Але поки, звичайно, нам потрібно поліпшити ці умови – це очевидно».

ЯК ДОПОМОГТИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМ ОСОБАМ З КРИМУ

«Питання комплексне і важливе, і, звичайно ж, хвилює кримчан. Всі ми знаємо, що закон
про вільну економічну зону «Крим» дійсно піддається абсолютно конструктивній і обґрунтованій критиці. Думаю, що цей закон варто серйозно змінити, над ним треба серйозно попрацювати українським експертам. Можливо, залучити міжнародних експертів. Тому що там дійсно дуже багато проблемних питань.

З питання кримчан-нерезидентів. Кримчани, які проживають на території Криму, не вважаються резидентами України, відповідно, мають обмеження щодо отримання банківських та інших послуг. Ми над цим питанням обов’язково будемо працювати.

Будемо дивитися, яким чином його краще вирішити, чи в межах напрацювання змін до цього
закону, або іншим способом. Кожна кримська неурядова організація про це говорить – це одне з
головних проблемних питань. Тому, я думаю, найближчим часом ми почнемо його вирішувати. Це
важливо, і я вам гарантую, що це питання не буде залишене без нашої уваги».

ПРО НЕЛЕГАЛЬНІ МАРШРУТКИ ДО КРИМУ

«З цим проблемним питанням ми, звичайно ж, знайомі і знаємо, наскільки дійсно непросто
дістатися від КПВВ до міст, де, власне, можна отримати адміністративні послуги. Ми, звичайно, в
курсі цієї ситуації і знаємо, що дуже багато перевізників не зареєстровані. Тобто вони взагалі
знаходяться поза правовим полем, працюючи без будь-якої реєстрації.

Це питання ми вже обговорювали з Херсонською ОДА та взяли в роботу. Вже найближчим часом будуть проводитися наради з перевезень. Тому це питання так чи інакше ми будемо намагатися вирішити якраз в координації з Херсонської ОДА, щоб виправити цю ситуацію і ввести її в правове поле».

ПРО РОСІЙСЬКІ ПАСПОРТИ В КРИМУ

«Крим – це Україна, відповідно РФ не має права вважатися сувереном цих територій. Відповідно, вона просто держава-окупант, яка тимчасово контролює ці території. Тому абсолютно логічно і правомірно, що так званий закордонний паспорт громадянина РФ, виданий на території Криму, не визнається правомірним документом державами, які вважають, що Крим – це Україна. Тому, це абсолютно правомірна і логічна позиція.

І саме тому, очевидно, кримчани залишили собі громадянство України і оформляють українські
біометричні закордонні паспорти, щоб мати можливість виїхати за кордон, в тому числі і в країни
Шенгенської зони. Так званий паспорт громадянина РФ, виданий в Криму, не є правомірним
документом для всього міжнародного співтовариства.

Тому те, що вони не можуть за цим так званим документом отримати шенгенську візу – це
абсолютно логічно. І саме тому, очевидно, ми говоримо про те, що адміністративні послуги, в тому
числі оформлення закордонних паспортів, є досить популярним серед громадян України, які
проживають на території тимчасово окупованого Криму».

ЧИ Є СТРАТЕГІЯ ПО ДЕОКУПАЦІЇ І РЕІНТЕГРАЦІЇ КРИМУ

«Дійсно, за останні п’ять років вся робота, яка велася по Криму, по суті, велася досить хаотично. У нас дійсно є державні органи, громадські організації, які займаються питаннями Криму, але вони не особливо співпрацювали між собою. Тобто, була ситуація, коли кожен займався чимось своїм і не мав якихось спільних позицій.

І тому, власне кажучи, один з посилів, який ми зараз несемо – це те, що ми готові співпрацювати з
усіма, жодним чином не намагаючись обмежити або зменшити роль інших стейкхолдерів, державних органів і неурядових організацій. Україна повинна почати працювати по Криму більш системно.

За стратегією деокупації і реінтеграції Криму певні напрацювання звичайно були. Але сьогодні нам
треба почати напрацьовувати всеосяжну концепцію. Не важливо, як ми її назвемо. Головне, щоб вона стосувалася питань деокупації і реінтеграції Криму. Очевидно, у нас повинна бути концепція або програма державної політики щодо тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя.

Все це дуже комплексні питання. І, що найголовніше, в рамках напрацювання цієї стратегії ми,
нарешті, повинні почати грати першим номером, а не реагувати постійно другим номером на те, що робить держава-окупант, яка грубо все порушує. Вона грубо порушує міжнародне право, права людини, його представники здійснюють військові злочини і злочини проти людяності.

Ми повинні на це реагувати, і це правильно. Але, крім реакції ми повинні розуміти, що ми
зробимо, щоб деокупувати і реінтегрувати Крим, і як ми будемо це робити? Умовно кажучи, якщо Крим завтра вільний і повертається під контроль України, що ми робимо? Що робить конкретний державний орган чи установа? Це, звичайно, робота не одного дня, але треба починати.

Це повинно мати правову основу і силу. Однак, як це буде оформлено, не так важливо. Важливо,
щоб це було, і важливо, щоб це було зрозуміло людям. Щоб це не були, знаєте, десять томів по п’ятсот сторінок. А щоб люди могли зрозуміти, що Україна робить і буде робити заради деокупацію і реінтеграції Криму. Тобто це повинен бути досить простий для розуміння людей текст».

ПРО МІЖНАРОДНИЙ ФОРМАТ ПЕРЕГОВОРІВ ПО КРИМУ

«Це серйозне питання і, звичайно, це той недолік, який ми маємо всі ці шість років тимчасової
окупації Криму. Тому що коли ми говоримо про Донбас, то розуміємо, що Мінський формат не
ідеальний, Нормандський формат не ідеальний, але вони існують. Є майданчики, де можна обговорювати певні проблемні питання.

По Криму такого майданчика, формату або платформи досі не було. Це, очевидно, пов’язано з досить однозначною позицією держави-окупанта, що по Криму не можуть вестися ніякі переговори.

Може і так. Думаю, рано чи пізно, краще, звичайно, рано, ми прийдемо до того, що ми повинні
ініціювати міжнародний майданчик або міжнародну платформу переговорів по Криму. За участю
держави-окупанта, можливо, перший час без участі держави-окупанта, але це обов'язково має
бути.

Тобто, як я вже сказав спочатку, нам потрібно тримати Крим на порядку денному міжнародної
спільноти. Так, дуже добре мати резолюції Генасамблеї ООН по ситуації в тимчасово окупованому
Криму. Так, дуже добре мати резолюції ПАРЄ та інших міжнародних організацій. Але, якщо ми
можемо піти далі і на міжнародному рівні створити цю площадку, ми готові брати активну участь в
цьому.

Зараз єдиного рецепту не існує. Чи буде це «Будапешт +»? Можливо. Так, тому що ці держави
гарантували нашу безпеку. Чи буде це «Нормандія +»? Можливо, тому що ці держави вже
включилися у вирішення ситуації по Донбасу. Плюс Туреччина, більш активну участь США. Це
можна обговорювати. Однак спочатку Україні потрібно вийти з такою ініціативою».

ПРО БУДІВНИЦТВО КРИМСЬКОГО МОСТУ

«З фактичної точки зору, на жаль, ми дійсно говоримо про те, що РФ тимчасово контролює
окупований український Крим. Тому в України справді не було можливості не допустити
будівництва так званого «кримського мосту».

З іншого боку, ми знаємо про те, що в правоохоронних органах, в прокуратурі АРК, відкрито
кримінальне провадження щодо незаконності будівництва цього мосту, зокрема нанесенні шкоди
екології акваторії Чорного та Азовського морів. І ми також знаємо про притягнення певних
іноземних компаній до будівництва цього мосту».

ПРО САНКЦІЇ ПРОТИ ТИХ, ХТО СПІВПРАЦЮВАЛИ З ОКУПАНТАМИ У КРИМУ

«Думаю, що питання кримських санкцій ми повинні на рівні України дуже серйозно обговорити. Можливо теж внести певні зміни до законодавства. Можливо, про притягнення до
відповідальності за невиконання санкцій, щоб західні партнери розуміли, що Україна буде
реагувати на такі речі.

Думаю, зараз є майданчик для того, щоб в цілому ситуацію санкцій по Криму змінити і поліпшити. Україна робила те, що могла робити в тій ситуації. Але чи могли ми дійсно не допустити
будівництва цього мосту? Напевно ні.

ПРО МОЖЛИВІСТЬ РОЗІРВАТИ ДОГОВІР З РФ ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО У ВИКОРИСТАННІ АЗОВСЬКОГО МОРЯ І КЕРЧЕНСЬКОГО ПРОТОКИ

«Так званий «кримський міст» – це, звичайно, проблема. Але, насправді, питання судноплавства в Азовському морі і Керченській протоці пов’язане не тільки з так званим мостом.  Адже питання не тільки в тому, що є міст. Держава-окупант контролює Керченський півострів з одного боку, і Таманський півострів з іншого, і в цілому Керченську протоку.

За угодою про статус Азовського моря і Керченської протоки, ці води визнаються внутрішніми
водами двох держав і гарантують вільний прохід українських судів. Чи можемо ми зараз отримати
щось краще, ніж ця Угода?»

ПРО МІЛІТАРИЗАЦІЮ КРИМУ

«Ми навіть знаємо, що в Криму є місце, де можна зберігати ядерну зброю. Тобто, така можливість
є. Ми знаємо, що в Криму зараз є кілька десятків тисяч російських військ, в Криму на озброєнні є
такі серйозні системи, як «Бастіон» (система берегової охорони з дальністю ураження до 300 км,
протестована в Сирії – ред.), «Бал» ( береговий ракетний комплекс з дальністю ураження від 120
до 260 км – ред.), що там є корабельний склад, який може нести і працювати з ракетами типу
«Калібр» (дальність ураження по наземних цілях до 2600 км – ред.), які були протестовані в Сирії, а
дальність їх польоту досягає кілька тисяч кілометрів.

Тому, звичайно, це стосується не тільки України. Це стосується всього міжнародного
співтовариства. Питання в тому, як на це реагувати.

Для України це велика проблема, тому що тимчасово-окупована територія України
використовується для мілітаризації.

З іншого боку, ми розуміємо, що РФ, як держава-окупант, робить це для того, щоб, по-перше,
убезпечити себе від втрати контролю над цією територією, а, по-друге, щоб контролювати Чорноморський регіон.

Яким чином на це має реагувати міжнародне співтовариство? Безумовно, новими санкціями,
новим політичним тиском, тому що це загроза безпеці в регіоні і, власне, у всій Європі. Тому що ті
озброєння, які має Росія, вона може використовувати на досить далеку відстань.

Чи достатня тут реакція міжнародної спільноти? Ну, це вже інше питання. Але те, що, по суті, на кожен новий виток, на кожен новий етап мілітаризації Криму ми повинні відповідати і тиском, і санкціями, і іншими способами – це однозначно. Тому що це, безумовно, загроза».

ЧИ ВНЕСУТЬ ДО КОНСТИТУЦІЇ ЗМІНИ В ЧАСТИНІ РОЗШИРЕННЯ ПРАВ КРИМСЬКИХ ТАТАР

«Думаю, що це питання точно варте обговорення. Корінний народ, права якого настільки
порушувалися протягом всієї історії і зараз продовжують порушуватися, має право на захист і
забезпечення своїх прав.

Щоб це питання належним чином обробити, його треба вивести на рівень суспільного дискурсу,
пояснити суспільству, що там немає загроз, а є тільки ті речі, які будуть сприяти поліпшенню
ситуації для корінного народу».

ЧИ ВІДНОВИТЬ ЧИ УКРАЇНА ПОСТАВКИ ВОДИ ДО КРИМУ

«Мені здається, що це недоречно. Позиція по непостачання води Північно-Кримським каналом в
Крим є правильною і вірною. Україна повинна застосовувати механізми, які має, для тиску на
державу-окупанта.

Для держави-окупанта це питання, безумовно, є важливим, тому що це, власне кажучи,
господарська діяльність на території Криму. Але я не думаю, що найближчим часом ми отримаємо
якісь зміни в цьому підході. Ми не можемо говорити про подачу води.

У тій ситуації, що ми маємо, ми не можемо говорити про подачу води Північно-Кримським
каналом в Крим. Я вважаю, що це однозначна позиція».

ЗА СКІЛЬКИ ЧАСУ УКРАЇНЦІ ПОБАЧАТЬ РІШЕННЯ ПО ДЕОКУПАЦІЇ КРИМУ

«У міжнародному праві є таке поняття, як «колеса правосуддя». Ці колеса не дуже швидкі, і це
факт. Але добре, що Україна почала цю правову битву. Міжнародне право тут на боці України».

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від
авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook