Після окупації Криму Володимир Балух відмовився від російського паспорта й відкрито висловлював проукраїнську позицію. З обшуками до нього приходили двічі. Після першого — арештували на 10 діб і присудили 320 годин громадських робіт за нібито непокору й образу правоохоронця. Але залякати його не вдалося. Про це Громадському розповіла його мати Наталія Балух

Балух знову вивісив український прапор. У грудні 2016-го силовики нібито знайшли на горищі його будинку боєприпаси. «Суд» визнав Володимира винним і засудив до 3 років і 7 місяців колонії. Захист подав апеляцію. Так званий «верховний суд» Криму вирок скасував та направив справу на новий розгляд. Уже майже рік Володимир Балух у СІЗО.

Майже три роки з початку анексії на його будинку майорів український прапор, а на стіні була табличка — «Вулиця Героїв Небесної сотні». Тут у Володимира було дві ділянки, на яких вирощував пшеницю, та велике домашнє господарство. За рік не залишилось і половини. Літня мати піклується про корову Зорьку й кілька десятків курей і гусаків. Тримати більше господарства їй не під силу.

Про те, чому Володимир Балух не зламався під репресивною машиною, Громадському розповіла  Наталія Балух.  Мама не сподівається на  швидке звільнення сина:

« У мене надії немає. Вони хочуть його посадити, щоб він сидів. Якби він поводився інакше… Але він не здається. Він такий. Він бачить цю несправедливість. Він не дасть себе зламати й на це не піде.

Важко мені. Усе син робив. А нині дуже важко. На мені господарство, але тільки одна корова і птахи. Раніше ми й свиней тримали, і бугай був. А тепер лиш корову залишила. Бо на саму пенсію я не зможу жити, йому якась допомога потрібна. Хоча йому допомагають. Я дуже вдячна за це. З Києва допомагають, передачі відправляють. Я йому б звідси не передала, бо це потрібно їхати у Сімферополь, цілий день просидіти, щоб передати щось. Невістка не працює, у мене тільки пенсія. Роботи немає. У неї теж господарство, з молока є якась копійчина, і їхній син (Володимира Балуха, — ред.) трошки допомагає.»