Что вы представляете себе, когда слышите слово «оружие»? Автомат, ракету, танк? Конечно, ваши ответы правильные. Но это понятие охватывает значительно больше. Оружие – это то, что помогает побеждать врага. И в современном информационном мире воюют не только калибрами, а и смыслами, встроенными в слова. Они влияют на восприятие нами реальности, а также непосредственно формируют ее. Современные войны ведутся не только на поле боя, но и в сфере принятия решений – нашем сознании. Поэтому понимание того, как на каждого из нас пытается влиять враг – чрезвычайно важно.

Давно прошла та эпоха, когда война начиналась с выстрелов. Сейчас войны начинаются с атаки на смыслы. Сначала надо размыть и исказить ключевые, столь важные для общества понятия, а уже потом атаковать дезориентированного врага. Победить легче тогда, когда война – не война, агрессию другого государства позиционируют как гражданский конфликт, и эти мысли активно распространяют как в стане противника, так и на международной арене. О чем это я? Конечно, о российско-украинской войне.

К сожалению, надо признать, что на 6 году российской агрессии иногда сами помогаем врагу на информационных фронтах. Очень часто, сами того не понимая, мы оперируем теми понятиями, которые нам навязал оккупант. Уважаемый читатель скажет, что это невозможно, и это давно пройденный этап. Все знают о том, что бойцы террористических группировок, которых контролирует и вооружает РФ – это никакие не «повстанцы», «народных республик» не существует, а в Крыму состоялось военное вторжение и незаконная аннексия, а не «референдум». Но как насчет более сложных вещей, о которых мы даже не догадывались?

Например, такие фразы как «конфликт в Украине» или «украинский кризис». Действительно, можно согласиться, что на территории Украины происходит определенный конфликт, и это вызывает кризис. Но этот конфликт – не украинский, а украинско-российский. Никаких внутренних конфликтов у нас нет, а есть российская вооруженная агрессия, которую пытаются выдать за гражданскую войну. Именно поэтому такие фразы употреблять некорректно, ведь они легализуют идею о гражданском противостоянии в Украине и отрицают то, что мы стали жертвой нападения другого государства.

Не менее интересный термин – это ОРДЛО (отдельные районы Донецкой и Луганской областей). Такие термины, как ДНР/ЛНР (без кавычек), у нас уже давно не используют, а вот ОРДЛО часто можно увидеть в СМИ. Почему использование этого термина некорректное? Потому что он не указывает на главную суть этих самых районов. Они «отдельные» только по одной причине – потому что оккупированны РФ. В этих районах находятся российские войска, и там действует русская оккупационная администрация, которая непосредственно управляет этими территориями и несет за все ответственность. Поэтому нужно употреблять термин «русская оккупационная администрация». Именно так – территории не отдельные, или еще какие-то, они оккупированы русскими!

Также неправильным является использование термина «на востоке Украины», или «на южном востоке Украины» относительно войны с РФ. Так враг хочет расширить географию военного конфликта и создать впечатление, что бои на Донбассе – это часть великого противостояния «Юго-Востока» и официальной власти. Мы же знаем, что никакого «Юго-Востока» нет – есть юг и восток Украины, а также военная агрессия РФ и оккупация определенных районов Донецкой и Луганской областей, а не какого-то «востока Украины».

Не стоит забывать и о таком пропагандистском приеме россиян, как использование терминов «официальный Киев» и «Донецк/Луганск», словно это две стороны конфликта. Нет никакого официального Киева – есть Украина, а враг употребляет термин «официальный Киев» только для того, чтобы дискредитировать нашу власть и создать впечатление, словно она представляет интересы одной столицы, а не всей страны. Так же неправильно использовать термины «Донецк/Луганск» в качестве неких «столиц», ведь всем известно, что нет никаких «народных республик», соответственно, нет и их столиц. Донецк и Луганск ничего не решают, это города в оккупации. Все решения по Донецку и Луганску принимаются в Москве, ведь именно РФ оккупировала эти города. Можно согласиться, что у нас есть две стороны конфликта, но не «Киев» и «Донецк/Луганск», а Украина и РФ.

По моему мнению, информационная кампания РФ по распространению этих терминов не менее опасна, чем военная агрессия. Удивительно, когда мы видим бои на фронте, но не замечаем массовое употребление этих слов, которыми мы помогаем врагу. Правда, не стоит потом удивляться, когда мы у себя в СМИ говорим о каких-то там «ДНР/ЛНР», а затем на Западе ведущие СМИ пишут о rebels, или когда мы говорим, что войны нет, а BBC рассказывает об «украинском конфликте» . Поэтому нужно придерживаться информационной гигиены и не использовать вымышленных врагом слов. Или хотите становиться полезными идиотами для Кремля?

Сергей Михайлович,
ветеран российско-украинской войны

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторской.

Читайте «Черноморку» в Telegram и Facebook

Що ви уявляєте собі, коли чуєте слово «зброя»? Автомат, ракету, танк? Звісно, ваші відповіді правильні. Але це поняття охоплює значно більше. Зброя – це те, що допомагає перемагати ворога. І в сучасному інформаційному світі воюють не тільки калібрами, а і смислами, вбудованими в слова. Вони впливають на сприйняття нами реальності, а також безпосередньо формують її. Сучасні війни ведуться не лише на полі бою, а й у сфері прийняття рішень – нашій свідомості. Тому розуміння того, як на кожного з нас намагається впливати ворог – надзвичайно важливе.

Давно пройшла та епоха, коли війна починалась з пострілів. Зараз війни починаються з атаки на смисли. Спочатку треба розмити та спотворити ключові, такі важливі для суспільства поняття, а вже тоді атакувати дезорієнтованого ворога. Перемогти легше тоді, коли війна – не війна, агресію іншої держави позиціонують як громадянський конфлікт, і ці думки активно поширюють як в стані супротивника, так і на міжнародній арені. Про що це я? Звісно, що про російсько-українську війну.

На жаль, треба визнати, що на 6 році російської агресії ми інколи самі допомагаємо ворогу на інформаційних фронтах. Дуже часто, самі того не розуміючи, ми оперуємо тими поняттями, які нам нав’язав окупант. Шановний читач скаже, що це неможливо, і це давно пройдений етап. Всі знають про те, що бійці терористичних угрупувань, яких контролює та озброює РФ – це ніякі не «повстанці», «народних республік» не існує, а в Криму відбулось військове вторгнення та незаконна анексія, а не «референдум». Але як щодо складніших речей, про які ми навіть не здогадувались?

Наприклад, такі фраза як «конфлікт в Україні» або «українська криза». Дійсно, можна погодитись, що на території України відбувається певний конфлікт, і це викликає кризу. Але цей конфлікт – не український, а україно-російський. Ніяких внутрішніх конфліктів у нас немає, а є російська збройна агресія, яку намагаються видати за громадянську війну. Саме тому такі фрази вживати некоректно, адже вони легалізують ідею про громадянське протистояння в Україні та заперечують те, що ми стали жертвою нападу іншої держави.

Не менш цікавий термін – це ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей). Такі терміни, як ДНР/ЛНР (без лапок), у нас вже давно не використовують, а от ОРДЛО часто можна побачити у ЗМІ. Чому використання цього терміну некоректне? Тому, що він не вказує на головну суть цих самих районів. Вони «окремі» лише з однієї причини – тому що окуповані РФ. В цих районах присутні російські війська, і там дія російська окупаційна адміністрація, яка безпосередньо керує цими територіями та несе за все відповідальність. Тому потрібно вживати термін «російська окупаційна адміністрація». Саме так – території не окремі, чи ще якісь, вони окуповані росіянами!

Також неправильним є використання терміну «на сході України», або «на південному сході України» щодо війни з РФ. Так ворог хоче розширити географію військового конфлікту та створити враження, що бої на Донбасі – це частина великого протистояння «Юго-Востока» і офіційної влади. Ми ж знаємо, що ніякого «Юго-Востока» немає – є південь та схід України, а також військова агресія РФ та окупація певних районів Донецької та Луганської областей, а не якогось «сходу України».

Не варто забувати й про такий пропагандистський прийом росіян, як використання термінів «офіційний Київ» та «Донецьк/Луганськ», немов це дві сторони конфлікту. Немає ніякого офіційного Києва – є Україна, а ворог вживає термін «офіційний Київ» лише для того, щоб дискредитувати нашу владу і створити враження, немов вона представляє інтереси однієї столиці, а не всієї країни. Так само неправильно використовувати терміни «Донецьк/Луганськ» в якості таких собі «столиць», адже всім відомо, що немає ніяких «народних республік», відповідно, немає і їх столиць. Донецьк та Луганськ нічого не вирішують, це міста в окупації. Всі рішення по Донецьку та Луганську приймаються в Москві, адже саме РФ окупувала ці міста. Можна погодитись, що у нас є дві сторони конфлікту, але не «Київ» та «Донецьк/Луганськ», а Україна та РФ.

На мою думку, інформаційна кампанія РФ по поширенню цих термінів не менш небезпечна, чим військова агресія. Дивно, коли ми бачимо бої на фронті, але не помічаємо масове вживання цих слів, якими ми допомагаємо ворогу. Правда, не варто потім дивуватись, коли ми у себе в ЗМІ говоримо про якісь там «ДНР/ЛНР», а потім на Заході провідні ЗМІ пишуть про rebels, або коли ми говоримо, що війни немає, а BBC розповідає про «український конфлікт». Тому потрібно дотримуватись інформаційної гігієни та не використовувати вигаданих ворогом слів. Чи хочете ставати корисними ідіотами для Кремля?

Автор: Сергій Михайлович,
ветеран російсько-української війни

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram та Facebook