Останнім часом зустрічаю дуже багато скарг на наш народ. За 5 років на цей самий народ намагались спихнути всі невдачі та поразки нашої держави. Боже, як не пощастило нашим державним мужам з цим народом! Він не хоче реформ, він не так живе, він незадоволений владою, і взагалі неправильний! Як з таким народом можна щось побудувати?! Влада взяла на озброєння старий меседж діячів 1917-1921 року, які внаслідок власної бездарності втратили державу, і сидячі в кав’ярнях Парижу писали свої мемуари, звинувативши у всьому «не той нарід», який їх не підтримав. Новий сплеск обурення «не таким народом» стався після перемоги Зеленського. Блогери, наближені до Порошенка, відразу охрестили 73% виборців бидлом і дегенератами, а тих 25%, які проголосували за Порошенка – елітою країни.

Я дуже поважаю український народ. Але в той самий час треба визнати, що він далеко не ідеальний. Так, у нас на 6 році війни є люди, які не вважають РФ ворогом, живуть у ворожому культурному полі, сидять в російських соціальних мережах, їздять в РФ на заробітки, ходять на концерти російських артистів. Є люди, які дивляться NewsOne та «112 канал», читають «Вести» та «Страну», підтримують регіоналів. Сумарні 15% голосів за проросійських кандидатів в першому турі президентських виборів – чудова ілюстрація цього. Абсурдно заперечувати те, що серед українського народу є елемент, абсолютно ворожий до нашої державності.

Проте, в мене завжди виникало одне питання – а що було зроблено для того, щоб позбутись цих ганебних явищ, щоб «нарід» став «таким»? Дійсно, чому б комусь не ходити на концерти російських артистів, якщо їм можна сюди їздити. А чому б не поїхати на заробітки до РФ, якщо це дозволено? Голосувати за регіоналів? Звісно можна, адже їх ніхто не переслідує, і вони себе чудово тут почувають. Які ж це вороги України? Так само можна дивитись ватні помийки по ТБ, бо їх ніхто не зачиняє і не переслідує за антиукраїнську пропаганду.

Чи виправдовую я ці ганебні явища? Звісно, що ні. Але тим видатним державним мужам, які назвали себе «елітою», як і їх ручним лідерам думок, варто було почати з себе. Не можна чогось вимагати від людей, якщо ти сам цього не робиш. На двох стільцях всидіти неможливо. Саме так, неможливо розповідати комусь про війну, коли в тебе не введений правовий стан війни. Неможливо розповідати про поганих регіоналів в той самий час, коли співпрацюєш з ними, і фактично відмовляєшся переслідувати. Так само і з заробітчанами в РФ або їхніми артистами тут – чого скаржитись, якщо влада сама не перекрила кордони? То може проблема не лише в «поганому народі»?

Питання щодо стосунків широких мас і еліт – надзвичайно складне. Є дві різні точки зору. Перша – це покладати всю провину за невдачі на цей самий народ. Інша – це вважати еліти рушієм будь-яких державницьких процесів. На мою думку, істина десь посередині. Дійсно, якщо народ не зацікавлений в реформах і змінах, то будь-які прогресивні ініціативи будуть гальмуватись. Але вони все-таки будуть втілюватись. Але якщо еліти не зацікавлені в реформах, то як би народ не був прогресивно налаштованим, то нічого не зміниться.

Український народ вже не раз доказував те, що він хоче жити інакше і прагне реформ. Люди виходили на Майдан, люди йшли воювати на фронт, люди жертвували сотні мільйонів гривень волонтерам. То хіба можуть бути до «народу» якісь претензії? А от до влади – можуть. І їх так багато, що тільки їх перелік може бути темою окремої статті. Але коли ці проблеми озвучувались у 2014-2019 роках, то незадоволених обзивали агентами Кремля, рукою Москви, учасниками плану «Шатун». Ось це – причина програшу попереднього президента. Він програв, тому що ігнорував нагальні проблеми, незадоволення та обурення людей. Тому не варто розповідати про «поганий нарід», а варто елітам хоч інколи прислухатись до цього самого народу.

Фото: espreso.tv

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram та Facebook