Цього року параду на День Незалежності не буде. Тепер офіційно. В понеділок був опублікований наказ Володимира Зеленського щодо святкування 28 річниці незалежності, і будь-яких згадок про парад там немає. Президент раніше заявляв, що не планує проводити парад, а гроші витратять на щось корисне – наприклад, на премії військовослужбовцям.

Думки щодо необхідності проведення параду розділились. Така дискусія виникає майже кожного року, починаючи з 2014 року, коли було відновлено проведення параду. Противники цього кажуть, що це показуха, і краще було б спрямувати гроші на щось більш практичне, чим забава для жителів столиці. Хтось вважає навпаки – парад, скільки б він не коштував, все одно має проводитись. Не можна не погодитись з аргументами сторін. Але є один маленький, проте важливий нюанс – Україна воює. І мені важко уявити, як у країні, що воює, можна відмовитись проводити найголовнішу подію найголовнішого свята – військовий парад на День Незалежності.

Дійсно, парад дорого коштує. І видати військовослужбовцям премії – чудова ідея, адже День Незалежності – це їх свято, бо тільки завдяки їм Україна досі існує. Але чому в погоні за економією пан Зеленський взявся саме за військовий парад? Можливо, йому б варто було зекономити на майбутньому переїзді своєї Адміністрації Президента до Українського дому? А чи не краще почати виконувати свої передвиборчі обіцянки, і боротись з корупцією, тим самим наповнюючи бюджет? Чому парад? Пан Зеленський дуже хитро маніпулює, протиставляючи військовий парад і премії військовослужбовцям: в минулі роки проводився парад, але і премії виплачувались. То може справа не в грошах?

Праві противники параду і в тому, що це показуха. Це дійсно так. Але це не просто половина формули «хліба та видовищ» епохи стародавнього Риму. Військовий парад – нагадування деяким громадянам про те, що у нас 6 рік йде війна, як би вони не хотіли про це забути. Це посил народу, що у нас є кому захищати країну. І будьмо чесними – це чіткий меседж проросійським силам та власне росіянам, що тут є армія, яка може дати їм по зубах. Так, це культ зброї, культ армії, це чистий мілітаризм. Але хто сказав, що мілітаризм під час війни – це погано?

Можна зустріти думку, що парад – це азіатчина, і їх проводять лише дрібні тирани Африки, Азії та наш небратський сусід РФ. Ці країни проводять паради, але військові паради проводять США, Ізраїль, Південна Корея, Франція. То якщо одні з самих багатих і сильних країн проводять військові паради, бо розуміють їх значення, то чому нам, в стані війни, треба від них відмовлятись?

Минулого року я вперше побував на параді в Києві. І мене, людину яка служила і кожного дня стикалась зі зброєю, технікою і всякими танками та БТРами, цей парад просто приголомшив своїм розмахом та епічністю. А що ж тоді казати за простих громадян, за маленьких дітей, у яких світились очі, і можливо вони запам’ятали цей парад на все життя. Чому народ має бути позбавленим можливості побачити свою армію, а армія позбавлена честі пройтись по вулицях столиці? Як можна нехтувати таким потужним інформаційним приводом, в той час як «мінстець» фактично нічого не робить? Це просто нерозуміння, чи якась цілеспрямована політика проти «військової» повістки дня?

Не можна обміняти гонор на гроші. Ритуали, абстракції та символи не піддаються конвертації у валюту. Заради 1000 грн премії ніхто не буде лізти під кулі, а от заради прапора, гімну, герба та мови наші солдати вже не перший рік ризикують собою, і на жаль часто гинуть. І якщо пан Зеленський так переживає за кошти, то може нам треба відмовитись від незалежності, бо це дорого коштує? Саме тому скасування параду – це ганьба та приниження національної гідності.

Фото: Едуард Крижановський

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram та Facebook